Ключові тренди українського ринку азотних добрив у 2021 році

Колонка Олега Арестархова, директора з корпоративних комунікацій Group DF, для Interfax-Україна.

2021 рік кардинально змінив архітектуру українського та глобального ринку азотних добрив. Шокове зростання цін на енергоносії зробило ринки добрив важкопрогнозованими. На порядку денному низки урядів та політиків постало питання про продовольчу безпеку їхніх країн. Новий непростий виклик для багатьох держав – забезпечити своїх аграріїв добривами та зберегти низькі ціни на продовольство. Дуже схоже, що боротьба за цей стратегічний ресурс між країнами нагадуватиме нещодавню боротьбу країн за маски, кисневі концентратори та вакцини.

Нижче – короткий огляд найбільш суттєвих трендів ринку добрив у 2021 році, які, як на мене, визначатимуть економічне становище держав у 2022 році.

1. ЗРОСТАННЯ ОБ’ЄМУ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ. У 2021 році загальний рівень споживання азотних добрив в Україні досягнув 4,75 млн тонн. Це дещо вище, ніж минулого року, коли було спожито 4,45 млн тонн. Таке збільшення дозволило українському АПК дати найкращі результати за останнє десятиліття за показником валового збору зернових та соняшнику. Важливий момент: у перерахунку на чистий азот у 2021 році зростання внесення добрив не відбулося.

Важливим фундаментальним чинником зростання ринку добрив стає запуск ринку землі. У землю аграрії вносять добрив більше, аніж у орендовану. Цей фактор може вплинути на зростання обсягу добрив, що вносяться українськими аграріями – за найпесимістичнішими оцінками зростання становитиме 15-25% до 2025 року.

2. КОРЕКЦІЯ СТРУКТУРИ СПОЖИВАННЯ ДОБРИВ. Аміачна селітра залишається домінуючим видом добрив на українському ринку. Однак, через зростання споживання карбаміду та КАС, розрив між обсягами споживання цих видів добрив поступово знижується. Оціночно: у 2021 році споживання аміачної селітри становило 1,75 млн тонн, карбаміду – 1,12 млн тонн та КАС – 1,3 млн тонн.

Споживання азотних добрив, млн тонн

Попередні оцінки аналітиків Group DF

Особливість 2021 року – суттєве зростання обсягів постачання складних добрив в осінній період. Обсяг споживання аграріями комплексних добрив у 2021 році, незважаючи на зростання ціни, зріс у відсотковому відношенні за різними оцінками на 15-20%. Попит на комплексні добрива восени виявився набагато вищим ніж прогнозувалося на початку року.  Причина очевидна: ціни на складні добрива зросли менше, ніж ціни на класичні азотні добрива. Більшість обсягів складних добрив, запропонованих продавцями, викуповувалися виробниками та імпортерами. Найпопулярнішим продуктом став NPK – «діамофоска», яку завозили із Білорусі, Саудівської Аравії, Марокко та інших країн. Більше, ніж у попередні роки, діамофоску виготовляв вітчизняний виробник «Сумихімпром». Таким чином, тренд кінця 2021 року – відновлення ринку складних добрив та посилення ролі українських виробників. До кінця осінньої кампанії більшість NPK було освоєно споживачами, а залишки на складах у регіонах залишалися помірними. Ще одна особливість року – сформовано значний відкладений попит на азотні добрива. Оскільки восени NPK вносився у значних обсягах, логічно очікувати, що навесні буде внесено високі норми азотних добрив. Пік зростання попиту на класичні азотні добрива прогнозується у лютому-квітні 2022 року.

3. ЗРОСТАННЯ ЦІН НА РИНКУ ДОБРИВ. За рік ціна на мінеральні добрива зросла більш ніж утричі. Як на глобальних ринках, так і в Україні. Основним фактором, що спровокував зростання, став стрибок цін на газ, що є ключовою сировиною при виробництві мінеральних добрив. На газ припадає близько 70-80% у собівартості мінеральних добрив. Ще один фактор, що впливає на ціну добрив, – зростання вартості електроенергії у 2021 році.

Ринок добрив виявився не таким еластичним, як хотілося б виробникам: аграріям знадобилося майже п’ять місяців, щоб звикнути до нових цінових котирувань на базові добрива.

Зрозуміло, що подальша динаміка ринку добрив та його структура безпосередньо залежатимуть від ринку енергоносіїв. За оптимістичного сценарію через відкладений восени 2021 року попит, у лютому-квітні, а також у вересні-жовтні 2022 року ринок може відіграти на користь аміачної селітри та карбаміду.

Високі ціни на добрива збережуться через підвищений попит на добрива на ринках ЄС та Азії. Причин дві: перша – політика Китаю, який скуповує продовольство та добрива. Друга причина – багато заводів у ЄС так і не запустилися після вимушеної зупинки, ціни на добрива навряд чи впадуть на весну. Скоріше навпаки. Крім того, на початку 2022 року Індія демонструє значний додатковий попит на глобальному ринку.

4. ВИСОКА ЦІНА НА СІЛЬГОСППРОДУКЦІЮ «ДРАЙВИТЬ» РИНОК ДОБРИВ. Ціни на сільгосппродукцію були високими як у першому півріччі 2021 року, так і під кінець року. Високі, а найчастіше і рекордні врожаї пшениці, кукурудзи в Україні, Аргентині, Австралії та інших країнах-виробниках аграрних commodities компенсуються високим попитом на продовольство. Китай, арабські країни дуже активно скуповували та скуповують сільгосппродукцію, а в країнах-виробниках, зокрема в Росії, Аргентині, експорт сільгосппродукції обмежується, що утримувало ціни на високому рівні. Зокрема, Китай майже втричі збільшив імпорт кукурудзи порівняно з 2020 р. і більш ніж у 5,5 (!) разів порівняно з 2019 роком. Високі ціни на сільгосппродукцію підтримував також платоспроможний попит на добрива.

5. ЗНИЖЕННЯ ПИТОМОЇ ВАГИ ЛОГІСТИЧНИХ ВИТРАТ У СОБІВАРТОСТІ ДОБРИВ І ЯК РЕЗУЛЬТАТ – РОЗШИРЕННЯ ВИРОБНИКАМИ ГЕОГРАФІЇ ПОСТАВОК. Логічно, що через зростання ціни на добрива співвідношення вартості самих добрив та логістики суттєво змінилося. Підсумок 2021 року – вартість транспортування зараз менше береться до уваги при визначенні географії поставок. Наприклад, раніше за умовної вартості карбаміду в 250 доларів ціна доставки 100-120 доларів мала значення. Зараз, коли карбамід коштує 750-800 доларів та вище в експортних угодах, 150 доларів за доставку ролі практично не грають. У зв’язку із цим зріс потік продукції в Україну із Середньої Азії – Узбекистан, Казахстан, Туркменістан.

6. ГЛОБАЛЬНЕ ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІІВ ВИРОБНИЦТВА ДОБРИВ. Важливим ціновим фактором на глобальному ринку добрив є зупинка найбільших хімічних заводів, насамперед європейських, спричинена різким підвищенням ціни на газ. Загалом в осінній період у ЄС було зупинено близько 40% потужностей. Зменшення обсягу виробництва викликало нестачу добрив на ринку та ажіотажний попит серед європейських фермерів.

7. ПОЛІТИКИ В РІЗНИХ КРАЇНАХ ВСЕ БІЛЬШ АГРЕСИВНО ЗАЙМАЮТЬСЯ ПИТАННЯМ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ СВОЇХ КРАЇН. Курс на стримування зростання цін на продукти харчування та фактор продовольчої безпеки у 2021 році став ключовим у політиці цілої низки урядів та має колосальний вплив на глобальну архітектуру ринку добрив. Для цього уряди використовують масу інструментів, зокрема адміністративних: податкові інструменти, тарифне регулювання, система субсидування, приховане держкредитування і навіть адміністративні обмеження експорту, зокрема через запровадження спеціальних ліцензій експорту окремих видів добрив.

Наприклад, з Китаю зараз можна експортувати лише сульфат амонію. Обмеження на експорт і раніше впроваджувалися в деяких країнах, але в такому масштабі, як у 2021 році, це сталося вперше. У Китаї, який є одним із найбільших виробників-постачальників карбаміду та фосфорних добрив на світовий ринок, у другій половині 2021 р. запроваджено обов’язкову експортну ліцензію. Насправді це означає практичну зупинку експорту.

Аналогічні обмеження на експорт були введені в Туреччині, яка є великим постачальником  аміачної селітри та ВАС до Європи.

Квотування експортних обсягів також було застосовано і в РФ – з грудня 2021 року російські виробники на півроку практично вдвічі знизили постачання селітри та карбаміду на світовий ринок. Для світового ринку це означає мінус 850 тисяч тонн.

Квоти на експорт карбаміду вже запроваджені в Єгипті. З листопада єгипетські виробники зобов’язані 55% випуску відправляти на внутрішній ринок. Пізніше ця частка була підвищена ще більше.

Всі ці приклади свідчать, що у форс-мажорних умовах Уряди переходять на ручне управління ринками добрив. Збереження стабільних цін на продукти виходить на перший план для низки країн, при цьому нівелюється значення міжнародних правил торгівлі (WTO). У зв’язку з цим навесні очікується подальше посилення дефіциту добрив на світовому ринку. На цьому фоні Україна здатна забезпечити себе азотними добривами.

Захищаючи свої ринки, окрім обмежувальних заходів, багато країн сьогодні активно впроваджують держпрограми комплексної підтримки виробників добрив та аграріїв. Форм держдопомоги безліч – від надання виробникам добрив дешевшого газу (основної сировини для азотних добрив) до прямого субсидування покупок добрив фермерами, як це було зроблено в Індії, де рекордні $19 млрд (1.4 трлн рупій) виділено на пряме субсидування споживачів азотних добрив. Деякі уряди йдуть на обмеження торгової націнки ритейлерів на соціальні продукти харчування (Україна) або знижують ПДВ на продукти харчування та енергоносії (Польща).

Головний висновок 2021 року – роль національного виробника добрив посилюватиметься і саме наявність власного хімпрому стає своєрідною гарантією та «хорошим козирем» продовольчої безпеки різних країн.

8. ПЕРЕРОЗПОДІЛ ТОРГОВИХ ПОТОКІВ І ЗМІНА СВІТОВИХ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ НА РИНКУ ДОБРИВ. Цей тренд пов’язаний із різними законодавчими регуляторними ініціативами. Значну роль відіграли санкції США проти Білорусії, а також обмеження ЄС. Міжнародні санкції з боку США та ЄС порушили насамперед логістичні ланцюжки білоруських постачальників із дальніми ринками збуту. Незмінними для білоруських виробників залишаються лише суміжні географічно ринки – Польща, Прибалтика та насамперед… Україна.

Інший приклад – США ввели так звані «урівноважуючі» мита (countervailing tariffs) на КАС із Росії та Тринідаду. Таким чином, навіть така велика економіка, як США, дуже швидко реагує на світову кон’юнктуру і максимально швидко і ефективно захищає власних виробників, які опинилися в невигідному становищі, порівняно з російськими. Цікаво, що countervailing tariffs не виключають запровадження нових інших видів мит.

9. МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКИМИ ВИРОБНИКАМИ І ТРЕНД ДО ЗЕЛЕНОГО АММІАКУ. Для українських виробників 2021 рік був складним через зростання ціни на газ і електроенергію, демпінг імпортерів. Проте, попри обставини, українські виробники зуміли утримати ринок, виконувати зобов’язання перед аграріями, інвестувати в модернізацію виробництва та нарощування потужностей, а також спільно з Національною академією наук розпочати розробку проекту з виробництва зеленого аміаку в рамках Green Deal. Проекти «зеленого» та «блакитного» аміаку розвивають усі світові лідери виробництва добрив – Yara, Fertiglobe, CF Industries, Borealis та багато інших. І українські підприємства не будуть винятком.