13 Січня 2022

Керівник Сєвєродонецького «Азоту» Леонід Бугайов: сьогоднішні випускники з хорошими технічними знаннями – це ті, хто змінить глобальні ринки


Нове покоління мріє про кар'єру блогерів та маркетологів, а технічним спеціальностям віддає перевагу рідко. Як залучити до хімічного підприємства талановитих фахівців? Як мотивувати молодих працівників? Це нетривіальне завдання щодня вирішує нинішній менеджмент Сєвєродонецького «Азоту», найбільшого хімічного підприємства на сході України.

Про плюси й мінуси професії хіміка та про те, як вирішуються кадрові питання, ексклюзивно розповів «Українським Новинам» керівник Сєвєродонецького «Азоту» Леонід Бугайов.

Я сьогодні хочу поговорити з Вами про управління персоналом… Що, на Вашу думку, об'єднує колектив Сєвєродонецького «Азоту»?

Нас об’єднує робота. Робота, в якій немає дрібниць, усе однаково важливе. У нас працюють відповідальні, дисципліновані, підготовлені люди, у кожного є прагнення розвиватися, рости професійно. Саме такі працівники – основа колективу, основа нашої команди.

Специфіка хімічного виробництва в тому, що самотужки його не потягнеш, це командна справа. І всі, хто приходить працювати на «Азот», стають частиною великої команди.

Як Ви вважаєте, у чому причина непопулярності технічних спеціальностей? Чому вони втрачають свою актуальність?

По-перше, немає чіткого планування на рівні держави, немає розуміння, які саме фахівці потрібні країні. У такій ситуації невизначеності освітня сфера орієнтується на «модність» професій. Реальні потреби бізнесу залишаються «за бортом».

Пам'ятаєте, як свого часу всі випускники шкіл хотіли стати економістами та юристами? Тоді ВНЗ масово відкривали ці факультети і готували спеців за цими модними спеціальностями. Пізніше акцент різко змістився на сферу обслуговування. Так, ці професії затребувані, потрібні і важливі. Але й апаратники, слюсарі, токарі, медики чи педагоги також важливі. Я впевнений, що якщо держава порахує та спрогнозує, скільки та яких кваліфікованих кадрів потрібно бізнесу, – кількість цих спеціальностей на рівні ВНЗ чи сфери професійної освіти зросте в рази.

Але мало інвестувати у підготовку спеціалістів, потрібних промисловості. Я вважаю, що необхідна окрема кампанія підвищення престижності необхідних спеціальностей. Це могло б дати хороший імпульс для розвитку промисловості, всієї економіки на 10, 20 чи 30 років уперед!

Чи дає все це ефект?

Безперечно. За деякими позиціями у нас 2-3 кандидати на місце.

– Коли до вас приходить молодий фахівець, чи потрібно додатково його навчати? Як побудовано цю систему? Як швидко він може вирости до рівня хорошого спеціаліста? Керівника?

Додаткове навчання молодих спеціалістів, які приходять на підприємство, ведеться постійно та обов'язково. Вони вивчають технологічні процеси та обладнання, правила охорони праці та безпечні методи роботи на хімічному виробництві, сучасні рішення глобальної хімічної індустрії. У нас працює система наставництва: за новачками закріплюють досвідчених спеціалістів-наставників, які допомагають отримати необхідні навички та досвід для подальшої самостійної роботи. У кожного працівника цей процес йде індивідуально, але в будь-якому випадку це роки: минає не менше 5-10 років, поки співробітник буде готовий до роботи на керівній позиції.

Які основні фактори впливають на приплив-відтік спеціалістів на «Азоті»?

«Азот» розташований у Луганській області, і за останні 7 років ми змогли оцінити, наскільки важливою для стабільної роботи заводу є безпека жителів області. На жаль, у 2014-2015 роках, коли у Сєвєродонецьку та регіоні велися бойові дії, багато фахівців поїхали з міста – як молоді, так і досвідчені. Ми мали тривалий період вимушеного простою.

Як ви діяли за цих умов?

Для нас це був дуже складний період. Проте ми зберегли працездатне підприємство і, головне, утримали основу колективу. Намагалися включитися в роботу за будь-якої можливості. Нехай навіть окремими цехами, нехай частково і на привозній сировині – нам важливо було показати, що ми можемо, хочемо і будемо працювати. Це було важливо не тільки з економічного погляду, але і з психологічного. І не лише для нашого колективу. «Азот» – містоутворююче підприємство, найбільше в регіоні. Його стабільна робота багатьом людям тут додає впевненості. Якщо працює завод – місто живе.

Розкажіть про ситуацію на «Азоті» сьогодні. Чи вдалося відновити стабільність на підприємстві?

Так, ми можемо говорити впродовж останніх кількох років про відносну стабільність. У 2020-2021 роках підприємство стабільно працювало та поступово запускало свої базові виробничі потужності. Нам вдалося відновити команду, відновити повний цикл випуску мінеральних добрив.

Повторюся, ця стабільність досі відносна. Тому що ми можемо виробляти більше. І я сподіваюся, що як тільки ціни на газ знизяться – ми вироблятимемо більше. Як і для будь-якого підприємства, що прагне розвитку, питання залучення хороших фахівців для нас актуальне завжди.

Ви шукаєте лише дипломованих фахівців? Чи є брак усіх представників робітничих спеціальностей, наприклад, із середньою спеціальною освітою?

Для «Азоту» актуальне саме питання дипломованих фахівців. Ми модернізуємося, акціонер вкладається у нові проєкти, виробництво суттєво ускладнюється. Тут багато комплексного обладнання та сучасних систем управління, які потрібно компетентно обслуговувати. Відповідно, зростають і вимоги до персоналу. Сьогодні багато керівників цехів, служб хочуть бачити працівників із вищою профільною освітою навіть на робочих позиціях.

Як ви приваблюєте кадри? Розкажіть про ініціативи, які впроваджує підприємство для залучення людей?

Полювання за кадрами починається ще зі студентської лави, адже ми прагнемо запрошувати найкращих та найталановитіших. Через непопулярність технічних спеціальностей кожен добрий фахівець – на вагу золота.

У нас основна частина молодих спеціалістів із вищою освітою на підприємстві – це випускники Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. У цьому університеті для студентів технічних спеціальностей запроваджено так звану дуальну форму навчання, що дозволяє поєднувати отримання теоретичних знань з повноцінним практичним досвідом. Тобто студенти можуть навчатися та паралельно працювати у нас на підприємстві, у технологічних цехах. Ми можемо одночасно приймати до 20-ти таких студентів.

Також у нас укладено договори на підготовку фахівців професійно-технічного напрямку з Сєвєродонецьким професійним ліцеєм та Вищим професійним училищем. Там навчаються майбутні апаратники, слюсарі КВП, ремонтники та електрогазозварники. Ця молодь також потім приходить до нас на роботу.

Паралельно «Азот» бере участь у різноманітних ярмарках вакансій.

Також музей «Азоту» спільно з Центром зайнятості багато років проводить спеціальну профорієнтаційну роботу для шкіл, професійних училищ, ВНЗ.

Якщо не змінювати наявну ситуацію з підготовкою технічних фахівців і залишити все, як є, – які наслідки будуть для економіки країни?

Нові технічні спеціалісти просто не з'являться. І не буде кому змінити тих, хто працює зараз. Буде розрив поколінь, не відбудеться передача специфічного виробничого досвіду від старших працівників молодим. А це дуже погано для будь-якого виробництва. І це багато в чому проблема державного рівня. Якщо хочемо зберегти промисловість, такий розвиток ситуації не можна допускати.

Бізнес зацікавлений у появі більшої кількості потрібних кадрів, тому ми готові долучитися до цієї роботи. На будь-якому етапі. У нас є свій досвід, напрацювання у цій сфері. Вони можуть стати частиною державної політики та давати відчутний ефект.

Які програми мотивації персоналу впроваджуються на заводі?

Напевно найкраща мотивація – це професійне та кар'єрне зростання. У нас у цьому плані працює чітка та зрозуміла система – система кадрового резерву, що охоплює фахівців різного рівня. Співробітників додатково навчають за різними напрямками, готують до роботи на управлінських позиціях. Існують різні способи оцінки персоналу. Це окрема кухня наших кадровиків. Але я не думаю, що це є предметом цього інтерв'ю.

Якби я був випускником і стояв перед вибором, що б Ви мені порадили? Чому я маю захотіти отримати технічну спеціальність і прийти до вас на «Азот»?

По-перше, на «Азоті» вміють мотивувати людей, і робота на нашому підприємстві престижна. Друге – професійне зростання. У нас молодий працівник зможе, як зараз кажуть, прокачати свій професійний рівень, отримати безцінний практичний досвід, вирости як фахівець. У нас немає кар'єрних обмежень.

До того ж на хімічному виробництві є можливість побачити та спробувати різні технічні напрямки, глибше зрозуміти специфіку різних професій, їхню роль. Це піднімає таких працівників на кілька рівнів вище. Вони дивляться на виробництво по-іншому.

Технічна спеціальність – це завжди про майбутнє. «Технарі» рухають уперед прогрес, роблять життя комфортнішим, відкривають нові можливості. Згадайте «зелену революцію», коли винахід мінеральних добрив дозволив нагодувати дуже багато людей у ​​світі.

З року в рік зміни в хімічній промисловості відбуваються все швидше. Сьогоднішні випускники з хорошими технічними знаннями – це ті, хто змінить світ, змінить глобальні ринки завтра. Я переконаний, що саме за «технарями» майбутнє. Не лише України, а й усього світу. Тому якщо є зацікавленість, є захопленість цим напрямком, то сумнівів не повинно бути.