Заводи OSTCHEM виготовили 2,1 млн тонн мінеральних добрив у 2023 році

Обсяг виробництва мінеральних добрив заводів азотного холдингу OSTCHEM (входить у Group DF) у 2023 році зріс на 19,5% та склав 2,1 млн. тонн. При цьому Черкаський «Азот» виробив 1,56 млн. тонн мінеральних добрив (зростання на 39,63%), а «Рівнеазот» – 528 тис. тонн (спад – 10,81%).

Ключовими добривами, які виготовляли підприємства OSTCHEM, стали: карбамід, КАС та аміачна селітра.

Аміачної селітри за рік було вироблено 835,9 тис. тонн (+ 60,5% порівняно з попереднім роком), КАС – 572,7 тис. тонн (+ 130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+ 145%). Обсяги виробництва традиційно експортного добрива ВАС (випускається на «Рівнеазот») знизилися вдвічі до 102 тис. тонн.

«Ринок добрив відновлюється, однак імпорт азотних добрив виріс у рази та не дає нам можливості завантажити заводи повністю. Усупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через військові дії, все ще високі ціни на газ та аномально високі обсяги імпорту в Україну за демпінговими цінами, OSTCHEM у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень», – наголосив Сергій ПАВЛЮЧУК, директор з виробництва азотного бізнесу OSTCHEM.

В 2023 році холдинг OSTCHEM подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні виду добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка у продуктовому портфелі OSTCHEM становила 27,3%.

«Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями щодо розвитку декількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів, нових заводів. Мова йде про інвестиції у нові, енергоефективні виробництва добрив, а також запуск виробництва нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії», – додає Павлючук.

Важлива особливість минулого року – критичний обсяг імпорту, який завозиться в Україну за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив до України зріс у 1,9 рази, досягнувши показника у 1,99 млн. тонн. Наприклад, імпорт карбаміду протягом року зріс у 3,7 рази, склавши 501 тис. тонн.

«Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, при цьому на росію припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив попри санкції потрапляє і в Україну, повільно «вбиваючи» українського виробника та робочі місця українців», – коментує Олег АРЕСТАРХОВ, керівник з корпоративних комунікацій Group DF.

На його думку, за новим трендом стоїть не лише бажання рф розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС та Україну в залежність від своїх добрив.

Не витримуючи конкуренцію з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як ОПЗ, «Сумихімпром».«У країнах США та ЄС вже розроблені заходи зі «зниження залежності» від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з рф. В Україні формально діє ембарго на ввезення російських та білоруських добрив. Тим не менш, добрива з цих країн та країн, які купують дешевий газ у рф, продовжують поставлятися. В результаті наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна має справу з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких дій економічних влади щодо захисту українського ринку та національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%. Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси. Це – головний висновок року для української хімії та українського Уряду», – зазначив Арестархов.