Олексій Тютюнник: Газова галузь не може функціонувати без взаємного діалогу, тому, що це єдиний організм

Генеральний директор РГК Олексій Тютюнник про те, як газовикам вдалося втримати розподіл газу під час війни, зусилля по відновленню газових мереж, силове захоплення чотирьох компаній, обшуки та відсутність діалогу в галузі.

 

РГК – виробничо-технологічна компанія, яка спеціалізується на операційних, виробничих, інжинірингових та R&D рішеннях для газорозподілу. Під цим брендом працює 20 операторів газорозподільних мереж (колишні облгази) по всій Україні. Проте останній рік для компанії став дуже складним.

 

І не тільки через війну. Накладено арешт на корпоративні права операторів ГРМ, з метою підпорядкувати їх НАК Нафтогаз України. У чотирьох компаніях вже відбулася зміна менеджменту, а в головному офісі РГК пройшли обшуки. Крім того, в середині лютого з посади генерального директора РГК пішов Олег Никоноров, який очолював компанію впродовж 5 років.

 

Новим керівником став Олексій Тютюнник. Він розповів NV про наслідки окупації північних областей України для газового бізнесу, протистояння з Нафтогазом та потребу у діалозі між всіма учасниками газового ринку.

 

— Почнімо з останніх подій. Наприкінці березня правоохоронні органи провели слідчі дії у головному офісі РГК. Яка ваша реакція на ці події?

 

— Це не вперше, коли слідчі дії проводяться щодо компаній, об’єднаних брендом РГК, таке вже було. Але ми завжди з честю виходили з цих ситуацій. І в цьому випадку буде доведено, що всі компанії діяли в рамках чинного законодавства.

 

Ми забезпечуємо безперебійний і безаварійний газорозподіл 8 мільйонам побутових споживачів і 100 тисячам юридичних осіб. Це найголовніше завдання, яке ми, попри обшуки, сумлінно виконуємо. Навіть під час війни.

 

— Тим не менш вже є прецедент зміни керівництва у чотирьох газорозподільних компаніях, які працюють під брендом РГК. Чи є у вас інформація що в них відбувається, як вони працюють?

 

—  Практично весь менеджмент вже звільнено, почались звільнення в середній ланці. І це дуже дивно, бо саме завдяки цим людям відбувалося відновлення компаній, які працюють на прифронтових територіях у Харківській та Дніпропетровській областях. Всі зусилля були спрямовані на те, щоб повернути газ для майже 300 тисяч споживачів, що проживають в зоні бойових дій та на деокупованих територіях.

 

Виходить так, що почекали до моменту, коли ми стабілізуємо ситуацію на підприємствах, і змінили менеджмент.

 

Також є питання до правової обґрунтованості дій у справі ДБР. Адже блокування дій з цінними паперами не дає автоматичного права на зміну менеджменту. Ми ці дії вважаємо незаконними та будемо відстоювати позицію в судах.

 

— Ви згадали, що ці підприємства дотаційні, знаходяться поруч з зоною бойових дій. Чи могла бути мотивація взяти їх під контроль тому, що там візуально найгірша ситуація?

 

— Критична ситуація була з перших днів війни, але попередній менеджмент нікуди не втік, а став поряд з працівниками, щоб утримати мережі в працездатному стані. Всі підприємства, що працюють під брендом РГК, від Львова до Києва Їм допомагали технологіями, людьми, транспортом, матеріалами.

 

За три тижні до рейдерського захоплення працівників «Харківміськгазу», які залишались у місті з початку війни, відзначили почесними нагородами Президента України. І потім відбувається зміна менеджменту...

 

— Нафтогаз каже про наміри замінити менеджмент на інших операторах ГРМ. Що ви думаєте про такі заяви?

 

— Від цього ніхто не застрахований. Це дії з боку Нафтогазу та державних структур. Наприклад, ми працевлаштували в РГК всіх ключових співробітників, яких було звільнено з газорозподільних компаній. Щоб зберегти цих людей. Бо ключове питання роботи облгазів не в залізі, а в спеціалістах, яких ми підготували. Зростання висококласного фахівця в галузі відбувається впродовж 10-15 років. 5 років людина спостерігає і отримує досвід. 5 років мислить і аналізує. І лише через 10 років вона може увійти до пулу співробітників, які генерують майбутнє галузі. І таких фахівців просто викидають на вулицю. А замість них беруть людей без досвіду.

 

— Як газорозподільні компанії пройшли минулий рік і зиму? Ми переважно чули про героїчну роботу енергетиків, які відновлювали генерацію та ЛЕП. Але, мабуть, і у газовій сфері були складні ситуації?

 

— Початок війни всіх нас застав неочікувано. Десь до 1 березня 2022 року був повний хаос. Найскладніше було в прикордонних областях – Чернігівська, Харківська, Сумська, Київська. Але люди не кинули свої робочі місця. Вони залишилися практично в повному складі, контролювали процес захисту інфраструктури та підтримки газопостачання. Наприклад, в березні в Чернігові газ залишався єдиним джерелом енергопостачання. Там не було ні світла, ні тепла. Якби не залишилось газу, люди б просто не вижили. На жаль, при виконанні своїх професійних обов’язків загинули 10 наших співробітників.

 

На той час ми активно відновлювали керованість компанії. Стабілізували ситуацію, повернули людей, інструменти, слюсарів, розробили воєнні карти для них – практично перейшли на військові рейки.

 

Вже 8 березня було зведено баланс газу та передано інформацію оператору ринку газу (ОГТСУ).

 

Вже в травні ми змогли переконати наших міжнародних партнерів продовжити логістику постачання ключових технологій та комплектуючих. Та запустили логістику і виробництво газорегулюючого обладнання (ГРП та ШГРП), щоб замінювати його на деокупованих територіях.

 

— Чи готуєтесь ви до великого українського контрнаступу? Бо звільнені території потребуватимуть відновлення.

 

— У нас є такий досвід в Київській, Харківській та інших областях. З-поміж компаній, які працюють під брендом РГК, у нас сьогодні в зоні окупації знаходиться Запорізька область. Є чітка дорожня карта, розроблено план заходів. Створено аварійний запас матеріалів. Діє система «прозорий склад» завдяки якій кожна компанія бачить, які матеріали є у інших.

 

Впевнений, що після деокупації цих районів, зможемо відновити газопостачання в розумні терміни.

 

— Чи звертається до вас за допомогою новий менеджмент операторів ГРМ?

 

— Вже є перші звернення від них щодо постачання газорегулюючого обладнання, бо ми єдині, хто може в короткі терміни його виготовити. Тобто вони почали розуміти, що потрібен діалог.

 

— Крім шаф та обладнання, що ще доводиться міняти через пошкодження?

 

— Багато: газопроводи, засувки, лічильники, газорегулюючі пункти, які виконують функції «трансформаторних підстанцій» на газових мережах. Наприклад, завдяки власному виробництву лічильників ми змогли замінити 75 тис., які було знищено під час бойових дій.

 

Під час війни, у грудні минулого року в Івано-Франківську відкрили метрологічний центр. Там вже відбувається повірка лічильників для п’яти газорозподільних компаній та збирання побутових та промислових лічильників.

 

— Ви плануєте їх експортувати?

 

— Зараз ми сертифікуємо ці лічильники для ринку Східної Європи. І відчуваємо зацікавленість з боку споживачів.

 

— Зима була теплою, тому Україні вистачило газу. Але цікаво, як себе поводили споживачі?

 

— На 50% зменшилось споживання газу в промисловості, 25% – в ТКЕ і на 8-10% скоротило споживання населення. Підкреслюю, що це інформація лише по газорозподільних компаніях, що працюють під нашим брендом.

 

— Чи є у вас очікування збільшення споживання газу в промисловості на 2023 рік?

 

— Всі розрахунки ми робили на параметри минулого року. Великого збільшення споживання ми поки що не спостерігаємо.

 

— До речі, постійно ведеться дискусія про обсяги використання технологічного газу. Начебто облгази їх завищують.

 

— На кожній ділянці виробництва газу є виробничо-технологічні витрати. В процесі видобування використовується біля мільярда кубів технологічного газу, в Операторів ГТСУ і газосховищ теж біля мільярди кубів, і в розподілі є. Публічна дискусія завжди чомусь ведеться навколо операторів ГРМ і їхніх ВТВ. Але тільки вони мають методологічно підтверджений обсяг втрат технологічного газу, який закріплений в методиці. Всі інші учасники процесу користуються своїми внутрішніми нормативними актами для розрахунку цих цифр. При цьому Оператори ГРМ мають найнижчі показники технологічних витрат у порівнянні з усіма іншими постачальниками комунальних послуг.

 

— Хто розробляв цю методику?

 

— Методику розробляли науковці з Національним університетом «Львівська політехніка» та інших наукових центрів. Технологічні витрати пов'язані із законами фізики, а не зі змінами в менеджменті.

 

— Чи можна ці витрати зменшити шляхом оптимізації та модернізації мереж?

 

— Так. Тому ми розробляємо проекти редизайну мереж. Газорозподільна система України має надлишкову потужність, оскільки була побудована за часів Радянського Союзу і розрахована на розподіл 100 мільярдів кубів газу. Зараз ми розподіляємо 15 мільярдів. Треба скоротити інфраструктуру системи, привести її у відповідність до обсягів розподілу. Наприклад, за останні 4 роки ми замінили лише 10% з 35 тисяч наявних газорегулювальних пунктів.

 

— Там де замінили, яка приблизно економія?

 

— В межах 20%. Уявіть собі масштаб задачі. На редизайн і оптимізацію всієї газорозподільної мережі, яку обслуговують компанії під брендом РГК, знадобляться мільярди доларів і 5-10 років.

 

— Що ви думаєте про перспективу підключення біогазових заводів до ваших мереж?

 

— Ми йдемо в Європу, це без варіантів. Біометан активно розвивається на європейському ринку. Тому і ми маємо долучатися до цього процесу.

 

— Як швидко це може перейти в практичну площину?

 

— Вже перейшло. Оператори ГРМ, які працюють під брендом РГК, були першими організаціями які замовили імплементацію в Україні стандартів на підключення біометанових заводів до газорозподільних мереж і оплатили цю роботу.

 

Невдовзі буде пуск біометану на першому заводі. Ще кілька проектів в роботі. Ми вивчали ці технології 2 роки, в тому числі і європейський досвід.

 

— Постійно виникає історія про борги, які існують між операторами ГРМ та Оператором газотранспортної системи України. Як зараз вибудовується комунікація з партнерами по газовому ринку і чи бачите ви там якісь позитивні зміни?

 

— Для виробничої діяльності з розподілу газу єдиним джерелом фінансування є тариф, який затверджує регулятор в рамках ліцензії. З 2014 року затверджені тарифи залишаються збитковими. Якщо немає економічно обґрунтованого тарифу на розподіл, то в будь-якому випадку у ланцюжку видобування, зберігання, транспортування та розподілу буде хтось крайнім в частині боргів.

 

Прийнятим законом держава підтвердила, що Операторам ГРМ було нанесено збитки необґрунтованими тарифами і вони мають бути компенсовані. Ми провели роботу з регулятором, актуалізували суми цих збитків і чекаємо на компенсації.

 

— З яким фінансовим результатом закінчили минулий рік оператори ГРМ?

 

— Мінус 4 мільярди гривень недоотриманої виручки у 2022 році, це складає 20% від плану. Загальна сума збитків за минулий рік склала 7 млрд. грн.

 

— Звільнення вашого попередника Олега Никонорова стало несподіванкою. Чому це відбулося? Чи залишив він співпрацю з РГК та газовою сферою?

 

— Олег Никоноров очолив РГК у 2017 році та фактично розробив стратегію розвитку компанії від IT-рішень до заводів з виробництва газового обладнання, яку ми втілювали як команда. Зараз він займається іншими стратегічними напрямками, але про це ще не час говорити. Думаю, що галузь про нього почує ще не раз.

 

— Чи не була пов'язана зміна менеджменту з подіями, які відбувались в Харкові та Дніпрі?

 

— Ніяк. Це взагалі окремі процеси. Тут можна не шукати змову.

 

— Тоді можна пошукати теорію змови щодо вас. У вас є досвід роботи в компанії, в назві якої є слово Газпром. Як ви там опинилися, коли та чому звідти пішли?

 

— Я ніколи не працював в російському Газпромі, але працював в Газпром Збут Україна в Києві. Це компанія, яка продавала газ по контракту з Нафтогазом. Я в галузь прийшов у 2007 році, кар’єрними сходинками дійшов до посади керівника Дніпропетровськгазу. У 2011 році отримав офер від цієї компанії на посаду фінансового директора. Тоді всі менеджери газової галузі України мріяли отримати подібну пропозицію.

 

Пропрацював на цій посаді до 2014 року. Одразу після анексії Криму я написав заяву на звільнення через свою проукраїнську позицію. У 2015 році прийшов працювати у Регіональну газову компанію.