23 Квітня 2015

Союз хіміків України, представники найбільших хімічних підприємств та профільні НДІ почали розробку плану модернізації хімічної промисловості з метою виходу на європейські ринки


Представники найбільших українських хімічних підприємств України, Союз хіміків України та провідні науково-дослідні інститути почали розробку спеціальної стратегії з просування своєї продукції на ринки Європейського Союзу. Про це заявив Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов під час всеукраїнського форуму хіміків, що проходив на базі Черкаського «Азоту» (входить в холдингову компанію OSTCHEM, яка об’єднує підприємства азотної хімії Group DF).

 

«Великим підприємствам потрібно зробити певні спільні кроки, щоб вийти на європейські ринки і вивести українську хімічну індустрію з кризи. У розробку програми залучені не тільки представники підприємств, а й науково-дослідні інститути, які працюють у галузі хімії. Українським компаніям недостатньо просто модернізуватися, вкладати ресурси в оновлення основних фондів і запуск нових виробництв. Потрібні дії з відкриття нових ринків збуту, таких як ЄС, США чи Азія, потрібно включатися у роботу зі створення сприятливого інвестиційного клімату та взаємовигідних умов для співпраці вже сьогодні», – сказав Президент Союзу хіміків України.

 

За словами Голубова, ключовим блоком у програмі яка розробляється для української хімічної промисловості, стане «Підвищення конкурентоспроможності української хімічної продукції на європейських ринках в умовах дії угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Зокрема, в рамках цього блоку, «Черкаський НДІТЕХІМ» (Державне підприємство «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації у хімічній промисловості») вже розробив проект нового технічного регламенту про добрива в Україні.

 

«Для того, щоб почати продавати на європейських ринках, потрібно грати за їхніми правилами – повинна відбутись повна гармонізація національного технічного законодавства у сфері обігу добрив з європейським. У цьому плані, пріоритетним завданням є імплементація та адаптація нового технічного регламенту до європейських норм. Ми розробили новий регламент, однак для його адаптації потрібно усунути розбіжності в нормативній базі України, в законних і підзаконних актах, в різних «статутах» хімічної промисловості. 3 січня вже набув чинності Закон України «Про стандартизацію». Наступним кроком стане введення в дію 11 лютого 2016 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Хочемо ми цього чи ні, але цю роботу потрібно продовжувати. Україна – великий виробник, експортер і споживач мінеральних добрив. Ми повинні швидко змінювати законодавство, регламенти, нормативи, щоб зняти всі юридичні і технічні обмеження на нових ринках збуту. Дуже добре, що OSTCHEM і Союз хіміків ініціювали цю роботу»,пояснює директор ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» Тамара Ковеня.

 

За оцінками OSTCHEM, щорічно ринок ЄС споживає близько 20,6 млн тонн нітратів (аміачної селітри, вапняково-аміачної селітри (ВАС), близько 11,5 млн тонн карбаміду і близько 5 млн тонн – карбамідно-аміачної суміші (КАС). Причому , імпортні добрива, як і раніше, складають досить високу частку (щорічно ЄС імпортує близько 4 млн тонн аміаку).

 

«Природно, що нам цікаві ці ринки, тому що OSTCHEM займає третє місце у світі за потужностями виробництва нітратів, у нас дуже високий експортний потенціал. Наші інвестиції спрямовані на побудову сучасного, надійного, хімічного об’єднання, здатного конкурувати з потужними зарубіжними гравцями. Компанія OSTCHEM вже зараз здатна виробляти продукцію, яка відповідає вимогам європейських ринків. Модернізуючи свої азотні заводи, ми добиваємося зниження різних видаткових коефіцієнтів, надійності виробництва, зниження собівартості і в результаті – збільшення конкурентоспроможності нашої продукції», – коментує Олександр Халін, Генеральний директор OSTCHEM.

 

За словами Олексія Голубова, Програма модернізації української хімічної промисловості, що розробляється, буде включати пропозиції щодо впровадження низки великих інвестиційно-інноваційних проектів на українських хімічних підприємствах до 2025 року. «Програма з усіма проектами та пропозиціями буде передана на експертизу Агентству модернізації України для розгляду та можливого включення її в Національну Програму модернізації народно-господарського комплексу України», – каже Президент Союзу хіміків України. Він упевнений, що після проведеного у Відні форуму «Україна завтра» і створення «Агентства модернізації України», глобальні інвестори, впливові європейські політики, вчені та бізнесмени, які були присутні на форумі, підтримають український бізнес.