17 Вересня 2013

Інтерв’ю Бориса Краснянського: “Просуваючи знання про Україну у Великій Британії, ми прагнемо підвищити капіталізацію українських бізнесів”


BK_DaysПроекти корпоративної відповідальності будуть ефективними, лише якщо найвище керівництво компанії та власники займатимуться цим питанням. Це часто підкреслює Борис Краснянський, Керуючий директор групи компаній Group DF, яка є спонсором проекту “Дні України у Великій Британії”. В інтерв’ю пан Краснянський розповів, чому група обрала культурну дипломатію як пріоритет своєї корпоративної відповідальності, яким чином великий бізнес може сприяти формуванню іміджу країни, а також поділився своєю мрією.

 

Чому група вирішила зосередитися на поліпшенні іміджу країни? Як було прийнято таке рішення?

 

Про Україну, нажаль, в світі знають недостатньо. Хоча українській незалежності вже 22 роки, знання про країну все ще фрагментарні, якщо взагалі є. Досі трапляються випадки, коли за кордоном не знають, що Україна є окремою державою, і називають жителів, наприклад, Києва росіянами. Тому ми як група націлені, перш за все, на просування знань про державу, аби її пізнавали, розуміли та поважали. А Україні є що показати – є досягнення в культурі, спорті, бізнесі, і цим справді можна пишатись.

З точки зору бізнесу, чому для проведення Днів України обрали саме Лондон?

 

Лондон – це фінансовий центр Європи. Бізнес в Україні потребує залучення коштів, і Лондонська фондова біржа є одним з найбільших фінансових майданчиків світу для розміщень українських компаній. Просуваючи знання про Україну у Великій Британії, ми таким чином потенційно підвищуємо капіталізацію українських бізнесів, які згодом виходитимуть на біржу – змінюється ставлення, сприйняття, негатив заміщується позитивом. Бізнесу, який веде операції за кордоном, легше вести діалог, коли про країну знають. А, повторюся, нам є що показати – літературу, музику, сучасний живопис, моду, оперний спів, балет. Не кажучи вже про національну кухню – смачнішого борщу за український в світі нема.

Чому Ви обрали саме культурну дипломатію як пріоритет корпоративної відповідальності групи?

 

Рада Групи прийняла це рішення, коли розглядалися пріоритети корпоративної відповідальності Group DF. Ми вирішили сконцентруватися на просуванні культурних цінностей, які Україна може запропонувати світу. Є багато організацій, що займаються підвищенням позицій України в міжнародних рейтингах, наприклад, Doing Business, але просування культури – це неоране поле. В кожного серйозного бізнесу є соціальна відповідальність, і він має обрати для себе чотири-п’ять основних напрямків, аби не розпорошувати зусилля. Культурна дипломатія для нас – це один з таких напрямків.

Як великий бізнес формату Group DF може вплинути на формування іміджу України в світі?

 

Є кілька шляхів. По-перше, підтримувати та просувати національні досягнення, як ми це робимо у випадку з Днями України у Великобританії. По-друге, необхідно вести зрозумілий та прозорий діалог з іноземними партнерами, працювати з ними таким чином, щоб викликати довіру і, тим самим, сприяти формуванню іміджу України як надійного партнера. Одне доповнює інше.

Ви часто буваєте в Лондоні? Чи є у Вас улюблені місця?

 

Вперше я відвідав Лондон у 1992 році. Я вчив англійську мову з першого класу школи, коли виїхати за кордон було практично неможливо. Хоча я неодноразово бачив у підручниках фото британських пам’яток, я пережив культурний шок, коли вперше побачив Лондон на власні очі. Для мене квінтесенцією Британії є культура та традиції. Починаючи від королівської родини, яка донині грає велику роль, закінчуючи такими важливими дрібницями, як, наприклад, англійські паби. У мене є улюблені маршрути, які я щоразу намагаюсь повторювати, опиняючись в Лондоні. Йду через Парк Лейн, Пікаділі, Трафальгарську площу, Чарінг-Крос, Стренд, Ковент-Гарден. Мені подобаються старі лондонські готелі, де поскрипують половиці і вранці подають чудовий англійський сніданок... А такого пива, як в англійських пабах, нема ніде в світі. Воно без газу, темніше, має особливий присмак. І хоча я не особливий шанувальник пива, в британських пабах панує якась неповторна атмосфера.

Про що Ви мрієте?

 

В мене багато мрій. Людина повинна мріяти. А в контексті нашої розмови я мрію про те, щоб людину з українським паспортом за кордоном усюди приймали з повагою.