Голова Правління ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ АЗОТ» Леонід Бугайов – про особливості роботи підприємства в Луганській області та перспективи

Минулого року cєвєродонецькому «Азоту» вдалося відновити роботу. Які перспективи цього року?

Леонід Бугайов: У березні минулого року ми частково відновили випуск мінеральних добрив на давальницькій сировині, запустили частину виробничих потужностей протягом 2019 року. У певному сенсі, я вважаю, що це теж результат для «Азоту». Якщо порівнювати ситуацію з попередніми п'ятьма роками. Ми зараз поступово «вибираємося» з кризи. У міру можливості набираємо обертів. Що буде цього року? Рік почали нормально. Працюємо за тією ж схемою: переробляємо аміак, випускаємо три базові продукти – аміачну селітру, аміак водний технічний та рідкі мінеральні добрива КАС. Працює цех з виробництва азотної кислоти, який виробляє проміжний продукт, необхідний для виробництва добрив. Працюють наші ремонтні цехи, працюють підрозділи, що забезпечують діяльність технологічних комплексів.

Я не приховую, звичайно ж, ми хочемо у майбутньому повернути на підприємство наш повний робочий цикл. Коли нам поставляється газ, йде його переробка як вхідної сировини. Коли включається в роботу комплекс з виробництва аміаку, йде подальша його переробка у мінеральні добрива. Але можливість роботи саме в такому режимі залежить від дуже багатьох чинників.

Від яких?

 

Леонід Бугайов: Якщо коротко, то цінова кон'юнктура ринку готових добрив у світі і в Україні та ціна на газ.

Можливість поставки газу за прийнятними цінами – дуже важливий фактор. Газ – основна сировина, він дає левову частку собівартості продукції. Якщо говорити про кон'юнктуру цін на добрива в Україні, то багато буде залежати від того, чи залишаться мита на імпортні азотні добрива. Важливим є те, наскільки продуманою виявиться промислова політика держави, наскільки ефективними будуть захисні заходи. Мінекономіки і Офіс Президента вже звернули увагу на це питання. Вони вірять у те, що хімія може дати значну частку у ВВП країни. Була велика нарада. І проблему начебто розуміють. З багатьма висновками я згоден. І якщо говорити просто, то я впевнений у тому, що хімія може стати новим драйвером економіки. Разом з металургією, агро- і іншими секторами. У нас є потенціал зростання. Він колосальний.

Яка повинна бути логіка дій держави?

 

Леонід Бугайов: Логіка дуже проста. Якщо Україна закриває кордони від імпортних добрив, то українські хімічні підприємства отримують шанс на зростання. Інвестують і розвиваються. Якщо захисні заходи не будуть ефективними, то у підприємств мало шансів на збільшення виробництва і створення робочих місць. Коли я говорю про захисні заходи, я маю на увазі мита і квотування.

Є й інші чинники, від яких залежить, як далі буде працювати об'єднання? Які? Як ви взагалі налаштовані? На який сценарій?

 

Леонід Бугайов: Звичайно, ми налаштовані на позитивний сценарій. Але поки, на жаль, для нас актуальні ті ж проблеми, з якими стикаються сьогодні всі українські хімічні підприємства, що виробляють мінеральні добрива. Демпінг виробників з-за кордону – головна проблема. Якщо ви знаєте, антидемпінгове розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було ініційовано на прохання українських виробників. Кордон начебто закрили. Введені мита на ввезення добрив з РФ. Є ембарго. Але це ж не вирішило проблему повністю.

Чому? Можете пояснити?

 

Леонід Бугайов: Зараз азотні добрива за демпінговими цінами за різними схемами продовжують завозитися в Україну. По-перше, йдуть маніпуляції з митними кодами. Тобто завозять одні добрива під виглядом інших. По-друге, росіяни купили низку пакетів акцій у хімічних підприємствах за кордоном – у Грузії, Польщі, деяких країнах ЄС. І тепер завозять в Україну російські добрива під виглядом добрив з інших країн. І третя схема – коли російські добрива просто переупаковуються в Латвії або Білорусі і завозяться вже як неросійські. Торгова війна у певному сенсі прийняла гібридну форму. Сертифікати походження підробляються. І російські добрива фактично заполонили український ринок. Звісно, все це відбивається на роботі українських підприємств, на структурі ринку. Ті, хто демпінгував, працюють хитріше і відбирають частку ринку в українських виробників. І це видно по всій митній статистиці.

Ще у сєверодонецького «Азоту» є і свої специфічні труднощі в роботі. І їх подолання, чесно кажучи, не завжди залежить від нас.

Що конкретно Ви маєте на увазі?

 

Леонід Бугайов: Наприклад, нас дуже турбує питання стабільності і надійності електропостачання. Для Луганської області сьогодні єдиним джерелом електроенергії є Луганська ТЕС. Це місто Щастя. Для повноцінної роботи заводу нам необхідні два незалежних джерела електроенергії. Ми на «Азоті», на своєму рівні, вжили заходів – побудували, підготували до роботи когенераційну установку, яка дозволяє виробляти електроенергію. Але це лише часткове вирішення проблеми. Повинно бути повне, комплексне вирішення цього питання, тільки тоді ми зможемо говорити про стабільну роботу. І я говорю не лише про роботу нашого підприємства – це проблема всього регіону. Я кажу про всю промисловість Луганщини, про роботу інфраструктури. Це все взаємопов'язані речі. Такі проблеми повинні вирішуватися на рівні держави. Тому що це пов'язано з колосальними бюджетами. Повинні бути вольові рішення, інвестиції. Регіон не може розвиватися, якщо не вирішено базове питання – енергопостачання.

Як на практиці вирішити це питання?

 

Леонід Бугайов: Вирішення питання – це підключення області до єдиної енергосистеми України. На жаль, поки це питання не вирішене з низки причин.

Можете в цифрах розповісти про підсумки минулого року? Скільки і чого було випущено? Як ви бачите свій розвиток в 2020 році? Чи планується, наприклад, модернізація виробництва? Які визначені пріоритетні напрямки?

 

Леонід Бугайов: За підсумками року випустили понад 370 тис. тонн аміачної селітри, 10,78 тис. тонн рідких мінеральних добрив КАС, напрацювали 296 тис. тонн неконцентрованої азотної кислоти.

Ми зробили кілька хороших проектів, враховуючи наші можливості і цінову кон'юнктуру. Наприклад, «зайшли» в ринок КАС. Це порівняно новий для нас вид продукції. Ми і наші акціонери побачили, що це рідке мінеральне добриво стає все більш популярним серед споживачів. Тому в минулому році ми змонтували установку з виробництва КАС, почали виробництво. Сьогодні ми виводимо цю установку на проектну потужність.

Також проведена модернізація аміачно-холодильної установки у цеху виробництва аміаку 1-А. Це дуже важливо для нас сьогодні, оскільки ми працюємо на давальницькій сировині. Після цієї модернізації у нас з'явилася можливість «захолоджувати» у сховище більше привізного аміаку – і не просто більше, а в кілька разів більше, ніж раніше. Це збільшує наші виробничі можливості.

Ми також відремонтували обладнання у цехах виробництва азотної кислоти, паропостачання і загальнокомбінатівських комунікацій.

Чи можна більше розповісти про майбутні проекти 2020 року?

 

Леонід Бугайов: У першу чергу, будемо приділяти увагу тим напрямкам і проектам, які дозволять забезпечувати стабільну роботу цехів і дадуть можливість знижувати витратні коефіцієнти. У тому ж цеху паропостачання і загальнокомбінатівських комунікацій плануємо встановити парову турбіну як привода мережевого насоса.

Який буде ефект?

 

Леонід Бугайов: Це дозволить економити близько 370 кВт/год електроенергії і дасть можливість знизити собівартість вироблення теплофікаційної води для підприємства.

Які ще будуть пріоритетні проекти?

 

Леонід Бугайов: Серед пріоритетних напрямків діяльності – охорона навколишнього середовища. Тому нинішнього року плануємо провести капітальний ремонт обладнання у цеху нейтралізації та очищення промислових стічних вод. Це важливо не тільки для «Азоту», тому що наше підприємство очищає також і стічні води усього Сєвєродонецька.

У реалізацію цих та інших проектів планується інвестувати більше 9,5 млн грн.

Чи є у планах відновлення роботи інших технологічних цехів? Яких саме?

 

Леонід Бугайов: Можна говорити тільки про різні виробничі сценарії. В ідеалі, коли ми переробляємо природний газ, з «включенням» потужностей з виробництва аміаку, то, звичайно, хотілося б відновити роботу цеху з виробництва карбаміду. Ми планово проводимо необхідні ремонтні роботи, вживаємо заходів щодо забезпечення працездатності технологічного обладнання з випуску карбаміду. Також у цеху виробництва карбаміду монтується вузол відвантаження карбаміду у м'які контейнери типу біг-бег. Біг-беги – мабуть, найпопулярніший вид упаковки у споживачів сьогодні. Тобто ми готуємося до позитивного сценарію. Як буде насправді, час покаже.

Ключові рішення будуть прийматися акціонерами на основі аналізу кон'юнктури ринку, можливостей і, як я сказав, цін на сировину.

Які стратегічні цілі підприємство ставить перед собою на найближчий час?

 

Леонід Бугайов: Перше – це поліпшення показників операційної ефективності. Друге – розвиток промислових майданчиків. Третє – екологія.

Пріоритет для нас – люди. Умови праці. Також серед очевидних пріоритетів – виконання виробничого плану та випуск певного обсягу продукції. Для хороших виробничих результатів у майбутньому нам потрібна база, потрібні передумови.

Наше завдання зараз – забезпечити стабільність роботи за тих непростих умов, які є. Коли ситуація більш-менш вирівняється, стане сприятливішою, ми повинні бути готові використовувати наші ресурси для ривка. Для швидкого зростання. Зараз наша пріоритетна задача – виконати укладені контракти, закрити потреби українських аграріїв у якісній продукції. Ми готові це робити.