Інтерв’ю Бориса Краснянського “Forbes”: “Не виключаю, що ми будемо купувати банки”

У Києві складно знайти крупного бізнесмена, який не був би знайомий з Борисом Краснянським. Він понад 15 років працював в аудиторській і консалтинговій фінансовій фірмі PricewaterhouseCoopers, керував фінансовою групою ІФД “Капітал”, був головою ради директорів Американської торгівельної палати в Україні. Рік тому 54-річний економіст став керуючим директором групи компаній Group DF Дмитра Фірташа. В інтерв’ю Forbes Краснянський розповів про те, навіщо Фірташ придбав збитковий телеканал “Інтер”, про причини зупинки хімічних підприємств та про плани щодо розвитку банку “Надра”.

 

– Рік тому Ви очолили Group DF, холдинг з виручкою у $6 млрд. і 100-тисячним штатом. Вас запросили, щоб змінити роботу групи?

 

– Дмитро Фірташ поставив переді мною ціль структурувати групу, привести її до зрозумілого, чіткого вигляду та підготувати до того, щоб окремі елементи Group DF були спроможними виходити на зовнішні ринки капіталу і проводити IPO.

Нажаль, ресурси, які можна залучити в Україні, обмежені і дуже дорогі. За рахунок дешевого фінансування з-за кордону ми зможемо підвищити свою конкурентоспроможність. Власник групи має амбіційні цілі щодо розширення, а це, безперечно, не є можливим без залучення фінансових ресурсів.

– За підсумками року: які відбулися зміни і які ще попереду?

 

– Робота йде за різними напрямками, вона системна, всеосяжна і за часом займає не один рік. Зараз ми саме посередині шляху. Ми почали створення корпоративної структури управління і структурували бізнеси за дивізіонами, нормалізуємо юридичну структуру, щоб вона теж була зрозумілою, з чіткою системою холдингів, субхолдингів і компаній, що туди входять. Це призведе до чищення і видалення зайвих технічних компаній, які створювались під час швидкого зростання групи та зараз нічого собою не представляють.

– Скільки зараз компаній входить до групи?

– Це сотні юридичних осіб. Авжеж, вони не потрібні у такій кількості. Це зайвий баласт, який відволікає часові та грошові ресурси.

– У групі відбуваються і деякі кадрові зміни?

 

– Створюється корпоративна структура управління. Нам треба трохи перебудувати менеджмент, щоб він відповідав поточним, сучасним тенденціям, і поставити наглядові ради у кожному з бізнесів. Ми це зробили у всіх профільних бізнесах.

Group DF вже має Раду Групи, яку очолює Дмитро Фірташ. Розробляються політики у галузі фінансів, M&A, бюджетування, юридичних питань, які створюють основу для планомірної діяльності групи. Вводяться системи контролю, внутрішнього аудиту. Ми почали робити в усіх бізнесах групи міжнародний аудит.

– Це потрібно для IPO?

– Не тільки. Для розміщення євробондів, роботи з банками і міжнародними контрагентами.

– Ви сказали, що Дмитро Фірташ планує розширюватися – за якими напрямками?

– У нас постійно йде розгляд якихось можливостей щодо купівлі чи створення спільних підприємств. Зараз у нас в портфелі потенційних M&A – десятки. Існує два напрямки. Перший – розширення одного з існуючих ключових бізнесів. Тут, безумовно, і титан, і газорозподіл, і хімія. Другий – ми розглядаємо просування в інші галузі, про які я зараз не хотів би говорити.

– Чи буде створений до кінця року холдинг, який об’єднає всі газорозподільні активи?

– Його буде створено, але ми не встигнемо до кінця року провести всю реструктуризацію, акумулювати всі пакети акцій в цьому холдингу і трохи розширитися. Гадаю, це задача наступного року.

– Чи стане його основою компанія “Газтек”?

– “Газтек” нам ніколи не належав. Ми ведемо переговори з ним та іншими власниками пакетів акцій, для того, щоб консолідувати більшу частину пакетів акцій газорозподілу.

– Які облгази зараз належать Дмитру Фірташу?

– Немає жодного облгазу у країні, який би повністю належав Group DF. В нас є пакети у різних облгазах, і їх розмір варіюється, у деяких випадках там більше, ніж 50%, у деяких зовсім небагато. У великій кількості облгазів є ще 25% частка держави.

– У відремонтованому цеху горлівського “Стиролу” нещодавно сталася аварія. В чому причина і як довго будуть відновлювати підприємство?

– Є висновки урядової комісії, до яких мені нема чого додати. Це техногенна аварія. Кілька днів тому в Рівному відбувся великий захід, ініційований Федерацією роботодавців України (Фірташ – голова ради цієї організації – Forbes), за участю Союзу хіміків, профільних міністерств і відомств, представників усіх наших заводів.

Дмитро Фірташ вийшов з ініціативою про посилення стандартів безпеки, які застаріли за всіма статтями. Справа в тому, що, по суті, все було в межах тих стандартів, які діють в Україні, ми нічого не порушили, а це означає, що стандарти недостатньо жорсткі. Ми розуміємо, що пропоновані нами зміни збільшать наші витрати, але це необхідно.

– Чи є у групи якісь плани комплексних ремонтів, перевірок стану обладнання та труб?

– Не треба забувати, що всі наші заводи ми купували на вторинному ринку, вони побудовані багато років тому, тому вимагають регулярних ремонтів. Зараз частина наших підприємств стоїть, на них йдуть планові капітальні ремонти. Глобальна реконструкція за витратами може перевищити вартість будівництва нового заводу.

– Про які інвестиції в ремонтні роботи може йти мова?

– У 2011-2013 роках група інвестувала в розширення та ремонт хімічних заводів $400 млн. Близько 30% цих витрат пов'язані з безпекою. Це трохи більше, ніж потрібно за існуючими в Україні стандартами, але ми вважаємо, що їх потрібно посилити. Діючі стандарти безпеки затверджені ще в середині минулого століття, а їх потрібно переглядати кожні 5-10 років.

– OSTCHEM нещодавно зупинив частину потужностей…

– По суті, у нас зупинено майже два підприємства, два працюють на 50% потужності. Причини дві: ринки добрив дуже слабкі і бізнес залежить від ціни на газ. У структурі собівартості наших азотів газ становить близько 80%. Коли вартість газу висока, а ринки просідають, то в якийсь момент пропадає економічний сенс працювати.

Такий момент настав кілька тижнів тому, коли ми почали зупиняти підприємства. Ми виконуємо всі соціальні вимоги – зарплати платяться, але так все одно менше збитку. Зараз ринки досить добре зіграли, ціна на аміак підросла дуже суттєво і досягає таких рівнів, при яких ми будемо в змозі запустити виробництво після закінчення проведених ремонтів.

– Які пільги від держави повинні отримати виробники аміачних добрив в Україні?

– Я – противник пільг держави. Чим менше державу залучено до управління якимись галузями, тим більше можливостей для цих галузей планувати свою діяльність і зростати. Не думаю, що повинні бути якісь спеціальні пільги – потрібно просто поменше заважати.

– Чи не плануєте продати якісь зі своїх виробників добрив в обмін на дешевий газ з Росії?

– Зараз у нас немає таких планів. Але ніколи і нічого не можна в цьому світі виключати – будь-які альянси, угоди, розширення, злиття – все може бути.

– В чому у групи протиріччя з Фондом держмайна з приводу СП на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті?

– Договір між ФДМ і Tolexis Trading Ltd про створення ТОВ на базі активів Запорізького титано-магнієвого комбінату не втратив своєї сили, він не має ніяких обмежень. Мова може йти про необхідність провести переоцінку. Її оновили в червні, той самий незалежний оцінювач, і ціна стала трохи більше, ніж попередня оцінка. Але в нашій заявці ми і так оголосили, що заплатимо більше, ніж та оцінка, і вона все ще більше, ніж нова. Це якісь дивні заяви. Затримка пов'язана з бюрократичними питаннями – не більше.

– Які плани у групи з розвитку банку “Надра”? Які завдання ставите перед менеджментом?

– В першу чергу перед банком поставлені завдання розвитку роздрібного сектора – це була природна перевага цього банку. До того, як у банку “Надра” з'явилися проблеми і ми туди увійшли, рятуючи ситуацію, у нього була широка розгалужена мережа філій, він був вельми технологічним банком з сильним брендом. Не використовувати цю природню перевагу і не спробувати відновити її роль в роздрібному бізнесі було б неправильно. Головне завдання, яке стоїть перед командою Дмитра Зінкова – це розвиток роздрібного напрямку.

– А як же корпоративний напрямок?

– Зараз бізнес кредитувати дуже складно, ресурс дорогий, складно оцінювати можливості компаній-позичальників в нинішній економічній ситуації, та й бізнес не особливо рветься брати кредити. Черг немає. Але ми не закриваємо цей напрямок. Банк “Надра” буде універсальним.

– Чи плануєте розширювати свою присутність на банківському ринку?

– Банк є одним з наших профільних бізнесів, і ми плануємо його розвивати. Не виключаю, що можуть бути ще придбання банків з нашого боку.

– На початку року Group DF придбала телегрупу, оцінивши її в $2,5 млрд. Валерій Хорошковський каже, що операція була неринкова. Що змусило групу так високо оцінити збитковий медіаактив?

– Навіть в економічній теорії справедливою ціною вважається ціна угоди. Якщо дві сторони домовилися за ціною – то вона справедлива, що б не казали аналітики ринку.

– Навіщо групі медіаактив, який з 2009 року приносить тільки збитки?

– Так, але до цього, як я розумію, він генерував суттєві прибутки. Це дуже цікавий актив. Бізнеси часто перебувають у збитках, і наше завдання – вивести його на прибуткову діяльність.

– У наших олігархів є стандартний джентльменський набір – великий промисловий холдинг, банк і ТБ. Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, і у Дмитра Фірташа теж уже є цей набір. Канал – один з методів захисту бізнесу?

– Ви мені пропонуєте готову відповідь? Я вважаю, що на телебаченні можна заробляти. Відомо, що “Інтер” був у великих плюсах, а значить, може повернутися до цих показників. Виклик, що стоїть перед менеджментом каналу – визначити, чому іншим вдається заробляти на цьому бізнесі, а нам ні, подивитися, що потрібно зробити, щоб нам почало вдаватися. Це завдання не першого року, так швидко вивести канал на прибуткову діяльність не вийде.

– Важлива складова роботи каналу – це інформаційна політика. За неофіційною інформацією, Євген Кисельов на роботу ходить “через” Адміністрацію президента, де отримує рознарядку (примітка – інтерв'ю проходило 21 вересня).

– Я з Євгеном Олексійовичем особисто знайомий, але ніколи не супроводжував його в ранкових прогулянках, тому не можу нічого сказати з цього приводу. Але це було б дивно. Новинна служба, за яку він відповідає, починає виходити з 7 ранку, і він працює з ранку до ночі.

Думаю, показником незалежної інформаційної політики є рейтинги і частки каналів. Якщо канал починає приймати чиюсь сторону відверто – то, як правило, частка серйозно падає. Я дуже задоволений рівнем незалежності телеканалу.

– Чим викликаний перехід Євгена Кисельова в Group DF (додаткове запитання, яке Forbes задав 2 жовтня)?

– Це не перехід. Це дві різних події. Перша подія – відхід з “Інтера”. Євген Олексійович його пояснив публічно. А друга – запрошення його на роботу до нас. Як голова наглядової ради “Інтера” я дізнався про відхід Євгена Олексійовича з телеканалу першим, і у мене не зайняло багато часу рішення запросити його в нашу команду.

– Як Фірташ ставиться до незалежності інформаційної політики?

– Наглядова рада і Дмитро Васильович в інформаційну політику каналу взагалі не втручаються. Подивіться на зміни новинної політики – з'явилися нові передачі, з'явилася півторагодинна недільна програма з Євгеном Кисельовим “Подробиці”, у неї дуже непогані частки ринку.

– Хорошковський каже, що отримав ще не всю суму – можете уточнити, яку частку вже сплачено продавцю? За нашою інформацією, аудитори вже закінчили перевірку (post deal due diligence) медіагрупи – які висновки, рекомендації та плани Group DF?

– Деякі перевірки донедавна проводилися. Велику частину завершено. Ніяких принципових одкровень знайдено не було. Те, що ми вважали за потрібне оголосити про цю угоду, ми оголосили, і я не можу нічого до цього додати.

– Вам вдалося домовитися з Першим російським каналом і вдовою засновника Світланою Плужниковою про продаж їхніх часток?

– Відверто кажучи, це не є пріоритетом. Немає необхідності. Хоча, я думаю, що ми недостатньо добре використовуємо досвід Першого каналу. Подивіться на якість цього каналу, на його команду. Я не кажу про політичні передачі – в цілому про якість продукції, яку вони демонструють. Там є чому повчитися. З ними ми не ведемо переговори про викуп частки, але не виключається, що ми викупимо частку вдови Плужникова.

– Коли ви плануєте виводити компанії групи на IPO?

– Час виходу залежить від двох складових – коли ми будемо готові вийти, і коли ринки будуть готові нас прийняти. Зараз жоден з наших бізнесів до виходу на IPO не готовий, як би ми того не хотіли. Ще один фактор, який може зіграти проти ринків – наскільки це тобі потрібно. Буває, що ринки не такі хороші, але тобі дуже треба, і ти підеш на біржу. Якісь з наших бізнесів за два роки можуть бути готовими до IPO, і не факт, що вони одразу побіжать на ринки, але і це не виключено.

– Екс-голова правління банку “Надра” і нинішній президент черкаського “Азоту” Валентина Жуковська продовжує боротися за місце у Верховній раді – це креатура Фірташа?

– Я політикою в принципі не займаюся, моя роль в групі – виключно бізнес.

Інтерв'ю відбулося в ході 10-ї щорічної зустрічі Yalta European Strategy