Володимир Сивак, гендиректор ЗТМК з 2013 по 2020: «Фонд держмайна не може вирішити проблеми ЗТМК. Адже сам Фонд і є проблемою»

Наприкінці січня Апеляційна палата Вищого Антикорупційного суду підтвердила виправдувальний вирок екс-директора ЗТМК Володимира Сивака. Понад п'ять років він доводив, що невинен. Ініційоване НАБУ і САП кримінальне провадження розвалилося в суді.

Сивак завжди вважався управлінцем, лояльним до міноритарного акціонера підприємства – Group DF Дмитра Фірташа, що володіє 49% акцій ЗТМК. Звільнення Сивака з посади в травні 2020 року рішенням Фонду держмайна (власника 51% акцій ЗТМК) пов'язували із намаганнями позбавити приватного акціонера впливу на завод. Так само, як і міноритарій ЗТМК (компанія Tolexis Trading Ltd), Сивак не визнає законність свого відсторонення з посади.

Інтерв'ю з ним – це не тільки розповідь про конкретний юридичний кейс. Це історія про те, як колишній топ-менеджер великого стратегічного підприємства вже понад 5 років протистоїть державній машині

Я не того рівня фігура, заради знищення якої працює ціла державна машина. Це звичайна війна за актив

Рішення АП ВАСУ – вже не перший виправдувальний судовий вирок у вашій справі. Які юридичні наслідки цього рішення?

Це перший в історії Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду виправдувальний вирок і вже друге позитивне рішення на мою користь. Перше рішення, яке підтверджує абсурдність і незаконність висунутих проти мене звинувачень, було прийнято понад півтора року тому районним судом міста Запоріжжя.

Очевидно, що САП подаватиме касацію і вже касаційний суд буде підтверджувати або спростовувати законність винесеного рішення. Але я вірю, що він також підтвердить мою правоту, і ця епопея тривалістю в понад 5 років нарешті завершиться.

Після стількох років боротьби, що для вас особисто значить це рішення?

Для мене виправдувальний вирок суду – це можливість спокійно жити і працювати, виховувати дітей, відстояти своє чесне ім'я і довести, що те, що проти мене говорилося, публікувалося в медіа весь цей час – брехня і наклеп.

Я ніколи не міг навіть уявити, що розгляд за цією сфабрикованою справою займе більше п'яти років. П'ять років життя в постійному стресі для мене і моєї родини. Скільки всього довелося витримати моїм батькам, дружині, шістьом дітям. Що вони читали в пресі і що вони переживали – я навіть не можу уявити. Я завжди усвідомлював, що маю вийти з цієї битви переможцем заради них.

Як ви вважаєте, чому саме ви потрапили під державний «каток»? Чому саме ЗТМК став мішенню?

Я дуже реалістично дивлюся на ці події, і прекрасно усвідомлюю, що я не того рівня фігура, заради знищення якої задіяна державна машина. Взявши мене, топменеджера, в заручники, держава, як мені особисто здається, намагається просто звести політичні рахунки з ключовим інвестором ЗТМК – компанією Дмитра Фірташа. Або намагалась. Але головною метою «катка» залишається ЗТМК. Йде війна за актив. Очевидно, що унікальний завод когось дуже зацікавив.

Мені особисто здається, що в 2015-му, після зміни політичних еліт у керма країни, ми відчули, як на повну потужність включився адміністративний ресурс. На жаль, нові керівники почали діяти старими перевіреними методами. Силовики лише підігравали цьому сценарію.

Чиновники чудово знають, де і як переступають закон

Як ви вважаєте, яким чином рішення апеляції ВАКС по вашій справі вплине на ситуацію з ЗТМК в цілому?

Виправдувальний вирок в моїй справі руйнує всю архітектуру рейдерського захоплення ЗТМК.

Під гаслами про порятунок підприємства від так званого «олігархічного менеджменту» Фонд держмайна України фактично здійснив незаконне захоплення підприємства, порушивши цілу низку законодавчих норм. Я вже не кажу про права приватного інвестора ЗТМК і про мої законні права. Один із яскравих прикладів – призначення нинішнього в.о. директора ЗТМК Лубеннікова. Вони зняли мене і незаконно, без конкурсу поставили нового директора. Взагалі нікому не пояснивши хто це такий.

Щоб «легалізувати» це рейдерство мене оголосили злодієм і розтратником. Не чекаючи рішення судів. Як їм здається, це дало їм підстави забрати завод без зайвих питань, проводити незаконні збори акціонерів, ставити питання про реприватизацію частки приватного акціонера.

Виправдувальний вирок апеляції ставить хрест на планах рейдерів. І не в кращому світлі показує дії і окремих силових органів, і самого Фонду. Вони прекрасно знають, де і як переступають закон. Хоча зараз вже зрозуміло, що гарної гри зі сторони рейдерів не вийшло, але дуже схоже, що зупинятися в питанні незаконного захоплення ЗТМК ані Фонд, ані НАБУ не збираються. Рейдернути підприємство наскоком не вийшло.

Ви багато пишете на своїй сторінці в ФБ про ситуацію на ЗТМК, про виробничі провали. Можете коротко прокоментувати, що відбувається?

Якщо рішення ВАКС – це вирок роботі НАБУ і САП щодо ЗТМК, то нинішня ситуація на ЗТМК – вирок роботі Фонду держмайна. На комбінаті діє команда – не побоюся цього слова – мародерів. І очевидно, що це команда, призначена Фондом. Нічого спільного з розвитком і відновленням ЗТМК їхня діяльність не має.

Вони планомірно «вбивають» ЗТМК, навмисне знищують кадровий потенціал. Починаючи з червня  звільнено понад тисячу осіб. Це практично третина всього персоналу! Під час мого керівництва були різні періоди для ЗТМК, але звільнити тисячу чоловік – нікому б на думку такого не спало!

Але це не все. Уже декілька разів підприємство виявлялося на межі аварійної зупинки через обмеження подачі електроенергії, через проблеми з постачанням сировини. Для такого підприємства, як ЗТМК, це неприпустимо з точки зору техніки безпеки. Більш того, розірваний контракт з підрозділом МНС, що  відповідає за безпеку на території комбінату, розпущена спеціальна охорона.

Зруйновано систему збуту, контракти щодо постачання титану укладаються через дивних посередників, продукція продається значно нижче ринкової вартості. Найважливіше – немає росту виробництва та повністю зруйнована система якості. Є випадки відмови і повернення продукції на ЗТМК міжнародними гравцями.. А це для міжнародного титанового ринку – надзвичайна ситуація. Зараз підприємство навмисне заганяється в борги... Я можу цей «список успіхів» продовжувати довго.

Раніше я вважав, що те, що ми бачимо – результат непрофесіоналізму топменеджменту, призначеного ФДМУ. Зараз у мене практично немає сумнівів, що чиновники Фонду відпрацьовують чиєсь замовлення. Функціонери ФДМУ нервують щодо ситуації навколо ЗТМК, це видно по їхнім порожнім релізам. Вони годують обіцянками, кажуть про майбутнє оздоровлення комбінату, але чомусь ховають цифри. А цифри та всі факти свідчать, що борги комбінату з кожним днем лише зростають. Зростання виробництва немає.

Хтось обрав ЗТМК як показовий проєкт для демонстрації боротьби з корупцією

Вибачте, але давайте все-таки повернемося до звинувачень, висунутих проти вас особисто. У чому саме вас звинувачували?

Поліція Запоріжжя порушила кримінальну справу у 2015 році за підсумками перевірки КРУ. Мене звинувачували в нібито розтраті 492 мільйонів гривень, було порушено кримінальну справу за статтею 191 ч. 5. Це звинувачення в особливо тяжкому злочині, розтраті грошових коштів, покарання за яке передбачає 12 років в'язниці з конфіскацією особистого майна. В акті КРУ поліція якимось чином побачила, що гроші ЗТМК безповоротно пішли на ДП «ЗТМК». Тоді мене запрошували на допит, я приїжджав, пояснював – всі ці пояснення є в матеріалах справи.

Можете пояснити, що це були за гроші?

Йшлося про допомогу держпідприємству – ДП «ЗТМК».

При створенні ТОВ «ЗТМК» на його баланс було передано все майно і активи ДП «ЗТМК». Плюс передали продукцію, сировину, тощо. При цьому на ДП «ЗТМК» залишилися пасиви – борги за поставлену продукцію, передоплати, сировинні позиції, заборгованості за електроенергію, борги перед банком по кредитах, зобов'язання перед Пенсійним фондом і т.д.

ФДМУ планував швидко закрити ДП, але на практиці воно проіснувало близько 1,5 року після створення ТОВ. Нам потрібно було якось працювати. Контрагенти відмовлялися укладати контракти до погашення боргів ДП. Крім нас їх ніхто не міг погасити. Тим паче ми були законним правонаступником ДП.

Кожен борг ДП ми розглядали та вирішували окремо – десь виступили гарантом, щоб отримати сировину, що знаходиться в заставі. Десь ми взяли на себе зобов'язання і повністю гасили борг. В окремих випадках платили обленерго за договором поруки. Ще раз наголошую: без розрахунків за старими боргами ДП з ТОВ ЗТМК відмовлялися підписувати договори на поставку електроенергії. У нас не було виходу. Підприємство не може працювати без договору на поставку електроенергії, це незаконно. Якби ми цього не зробили, робота підприємства була б заблокованою.

І Вас, виходить, звинуватили в тому, що ТОВ «ЗТМК» погасило борги державного ДП «ЗТМК»?

Саме так. Нібито я віддав гроші ЗТМК. А кому я віддав? Кредиторам, які кредитували моє ж підприємство. Розумієте, після злиття вони (ДП «ЗТМК» та ТОВ «ЗТМК» – прим. ред.) мали стати єдиним цілим. Ми були правонаступниками. Покриття боргів ДП – це логічно та головне – законно.

Коли порушили справу –  всі угоди були закриті, всі борги погашені, всі особові рахунки згорнуті. Нічого не пропало, не зникло і не було розтрачено. У балансі втрат ні в кого не було. Жодних збитків у держави – не було. Проте слідчим це було нецікаво, вони вперто не бажали звертати уваги на мої доводи, у них стояли інші завдання.

А як вийшло, що ваша справа потрапила з поліції в НАБУ?

Це скоріше питання до моїх адвокатів.

Можу сказати, що з самого початку справа перебувала у поліції, але після початку роботи антикорупційних органів справу передали НАБУ, оскільки в ЗТМК частка держави становить 51%.

Я дізнався про передачу справи в НАБУ влітку 2016 року. А вже через кілька місяців у вересні НАБУ активізувалися. І почався цей марафон.

Ви пам'ятаєте день вашого арешту?

Так, це була п'ятниця, 23 вересня.

Затримання проводилося в класичному стилі – перед вихідними. Це класика нашої каральної системи, яка цілком прижилася у так званих «нових» правоохоронних органів. Арешт перед вихідними роблять навмисно, коли хочуть натиснути на підслідного – у них є в розпорядженні всі вихідні.

Я готувався до традиційного обходу підприємства, надягнув спецодяг, взяв документи. Раптом у вікні побачив людей, які бігли з усіх боків до заводоуправління. Хтось був у чорному одязі, хтось був вдягнений в камуфляж. Я тоді ще не знав хто це. Вирішив – рейдерське захоплення. В той період вони відбувалися доволі часто.

Я дізнався пізніше, що в цій акції було задіяно близько 70 осіб. На двох мікроавтобусах приїхали співробітники київського НАБУ. Також підключились співробітники місцевого СБУ, які мали сприяти затриманню.

Біжать люди. Я стою в дверях свого кабінету. Коли я відкрив двері до приймальні, зайшов чоловік у камуфляжі і в масці. І тут я побачив у нього надпис на формі – «НАБУ». Тоді я зрозумів, що це зовсім не рейдерське захоплення. Моя перша реакція, ймовірно була не зовсім  звичною для них. Я інстинктивно посміхнувся. Пам'ятаю, я ще, чомусь, подумав, що якщо тут правоохоронці, значить все буде в рамках закону. Він побачив, що я посміхаюся і трохи сторопів. Зупинився. Для нього така моя реакція була незрозумілою.

Потім зайшов детектив, показав документи на проведення обшуку і документи на моє затримання.

У вас були раніше проблеми з правоохоронними органами? Є розуміння, чому до вас, управлінця, топменеджера великого підприємства застосовувалися такі методи, як при затриманні небезпечного рецидивіста?

Ні, жодних проблем з правоохоронними органами досі у мене не було. Цікаво було читати формальне обґрунтування цієї ситуації. Нібито у них з'явилася інформація про те, що я збираюся втекти з країни. А втекти, на їхню думку, я міг тому, що «у мене є закордонний паспорт».

Що було далі?

Мене так і повезли в Київ. Просто в спецодязі. Але наручники одягати не стали, хоч і було таке розпорядження з Києва. По дорозі до Києва мене навіть погодували. Далі ми дуже пізно прибули до Києва. Були зустрічі в офісі НАБУ, допити, ночівля в камері. Флюорографію робили. На наступний ранок – суд. Суддя призначив нереальну заставу – 5 мільйонів гривень...

Пізніше я дізнався, що в цей період почав активно розкручуватися імідж НАБУ як нового чесного органу для боротьби з корупцією. Хтось обрав ЗТМК для демонстрації яскравої боротьби з корупцією. В країні тотальної корупції чомусь саме ЗТМК став першим показовим проектом антикорупційних органів. До нього була прикута увага не лише медіа, а й західних партнерів. Напевно, ЗТМК ідеально підходив під якісь великі завдання.

Чи були якісь передумови до порушення проти вас кримінальної справи і до вашого арешту? Ви з самого початку розуміли, що проти вас щось готується?

Ви правильно задаєте питання. Ще до того, як було порушено кримінальну справу, ФДМУ зовсім по-іншому почав себе поводити стосовно ЗТМК. Фонд повністю відсторонився від управління. Питання і проблеми комбінату, за які відповідав ФДМУ, як утримувач 51% пакета ЗТМК, раптово перестали вирішуватися.

І приватний інвестор, і я, як нанятий гендиректор, були вкрай зацікавлені в тому, щоб Фонд держмайна хоч якось брав участь в роботі комбінату. Значну частину свого робочого часу я витрачав на те, щоб хоч якось втягнути державу в процес управління, пробудити у Фонду інтерес до ЗТМК. Але обговорювати долю комбінату було ні з ким.

Тому, коли я зараз читаю, пафосні заяви Сенниченко про те, що держава повернула контроль над ЗТМК, я просто шокований тим, за яких ідіотів він всіх має. Напишіть великими буквами – держава НІКОЛИ не втрачала контроль над ЗТМК. 51% пакет дає можливість державі брати або блокувати будь-які управлінські рішення. З 2016 по 2020 рік держава в особі ФДМ їх тільки блокувала, повністю дистанціювавшись від процесів на комбінаті.

Можете навести приклад?

Такому підприємству як ЗТМК потрібно постійно стежити за поточними ринковими викликами і на них оперативно реагувати – коригувати плани розвитку, приймати необхідні управлінські рішення тощо. Замість вирішення цих питань почалася жорстка бюрократія. У мене на руках була програма модернізації, яка після 2013 року втратила актуальність. Я не міг її впроваджувати в тому вигляді, в якому вона була.

Щоб внести зміни в програму, ми загрузли в бюрократичних процедурах на декілька років. Від Фонду були формальні відписки. Спочатку нас відправляють за одним папірцем, потім іншим, потім за експертним висновком по цим документам.

Ви вважаєте, що ФДМУ умисно блокував модернізацію ЗТМК?

У мене в цьому немає жодних сумнівів. Очевидно, що Фонду було поставлено завдання – гальмувати всі процеси, пов'язані з модернізацією ЗТМК. Є всі документи, що підтверджують навмисне затягування Фондом процесу. Можливо, це і робилось для того, щоб потім це трактувати, як невиконання зобов'язань інвестором. Що власне і почало відбуватися.

Ви, думаю, чули, що зараз в господарських судах розглядається ціла низка судових справ, мета яких – позбавити інвестора ЗТМК, компанію Tolexis Trading Limited, його частки в підприємстві, а заодно і грошей, внесених інвестором на модернізацію ЗТМК. Виконується замовлення – реприватизувати.

До речі, гроші, перераховані інвестором, так і залишаються на рахунках ЗТМК, при цьому ФДМУ намагається відстоювати позицію, що інвестор не виконав свої фінансові зобов'язання. Є версія, як на мене, цілком обґрунтована, що хтось зараз просто хоче розграбувати розрахунковий рахунок ЗТМК, а всі розповіді про державний контроль і світле майбутнє комбінату – історії для довірливих і наївних спостерігачів.

Ви стежите за цими судовими процесами? Як просувається спроба реприватизації ЗТМК?

В ході судових розглядів юристи ФДМУ кардинально змінювали свою позицію в судах. Тільки в другій судовій інстанції Фонд раптово оголосив себе потерпілою стороною в процесі, почав активно підтримувати усі звинувачення. При цьому ніхто з представників Фонду так і не зміг пояснити в судах, яким чином і від чого саме Фонд постраждав.

Буквально на кожне засідання від Фонду приходить новий юрист, абсолютно непідготовлений до слухань. Їх запитували у суді – що ви конкретно підтримуєте? Вони відповідали – всі звинувачення підтримуємо. Коли їх просили конкретизувати, пояснити від чого саме постраждав Фонд, його представники або не могли відповісти, або несли таку ахінею, що навіть суд їх зупиняв і садив на місце.

І тим не менше, які на вашу думку шанси, що ЗТМК перейде в 100% державну власність?

Виходячи з того, що зараз відбувається, шанси високі. Хоча для цього немає жодних правових підстав. Я скажу більше, Фонд вже повним ходом планує приватизацію 100% ЗТМК. Ігноруючи всі закони, ігноруючи той факт, що у комбінату є інвестор, і його пріоритетне право на викуп акцій закріплено законом. Те, що відбувається – абсолютне правове свавілля.

До речі, а конкурсу на посаду директора ЗТМК так і не було?

Як я вже говорив, зараз чиновників не особливо турбує навіть видимість законності.

ФДМУ демонстративно ігнорує вимогу Закону, в якій чітко вказано: три місяці Сергій Лубенніков може працювати в статусі в.о., потім – конкурс. Що виходить на практиці? Протягом року ЗТМК незаконно керує людина з приставкою в.о. Він незаконно зайняв посаду в червні 2020 року – було рішення суду, яке підтверджує порушення закону, і скоро ми очікуємо рішення наступної інстанції. Розуміючи, що виграти в суді шансів мало, Фонд 23 лютого 2021 року терміново скликав збори акціонерів і швиденько «перепризначив» Лубеннікова. Вони прагнуть будь-якою ціною продовжити його перебування на посаді, що б не вирішив суд.

Ще один дуже цікавий момент – так званий конкурс на посаду керівника ЗТМК. Ви здивуєтеся, але зараз повним ходом йде конкурс на посаду керівника ЗТМК, нібито відкритий конкурс. Є наказ ФДМУ від 1 березня 2021 року. Виникає питання – хто про нього знає, крім чиновників Фонду? Де про нього була опублікована інформація? Для всіх це чомусь велика таємниця. Я не виключаю, що за день до завершення конкурсу інформація про нього заднім числом буде опублікована. Всі ці приклади – дуже показові з точки зору політики держави по відношенню до ЗТМК. Знаєте, це історія про тотальну безкарність чиновників.

Дії НАБУ і САП завдали прямий збиток економічним інтересам компанії, в якій у держави 51% акцій

А як іноземні партнери і замовники ЗТМК сприйняли події, що відбуваються на комбінаті? Я маю на увазі події з вашим арештом і спроби реприватизації?

Питання – ну прямо в точку. Вся ця історія з моїм затриманням сталася якраз напередодні проведення Всесвітнього титанового конгресу. Це ключовий щорічний захід титанщиків у США. Вся ця історія з моїм затриманням стала однією з найбільш обговорюваних тем конгресу. Обговорювалося, що буде далі, чи можна з ЗТМК та з Україною взагалі зараз працювати. У гравців титанового ринку досі немає чіткої відповіді на ці запитання. І вся ця історія з реприватизацією тільки додає масла у вогонь. От ви б працювали з підприємством, де в.о директора нелегітимний і де відбувається спроба рейдерства за підтримки чиновників?

На продажах ЗТМК це позначилося?

Звісно, позначилось. Говорячи про продажі, розкажу вам ще один історичний приклад. Ми проводили дуже тривалі та складні переговори з однією німецькою компанією щодо поставок нашої продукції. Це одна з найбільших публічних компанії, акції якої торгуються на біржі. Переговори на фініші, вже пройшли всю технічну частину, домовилися як саме йтимуть перші поставки, на які партії будуть відбиратися проби, які будуть аналізувати в незалежних лабораторіях. Все для того, щоб підтвердити стабільність і якість продукції. Укладено контракти. Але потім сталося моє затримання.

Реакція цієї компанії була миттєвою: розірвання контрактів. Більше того, потім вони прислали ЗТМК офіційний лист з проханням прибрати всі згадки компанії з сайту. Висновок з цієї історії простий: дії НАБУ і САП завдали прямих збитків економічним інтересам компанії, 51% акцій якої знаходиться у держави. В результаті – держава недоотримала свій законний прибуток, який в разі успішної реалізації контракту отримала б у вигляді дивідендів.

ФДМУ неодноразово заявляв план відродження ЗТМК. Був прес-реліз з цього приводу. Ви якось можете прокоментувати цю інформацію?

Я бачив цей папір. Пил в очі. На практиці впроваджується зовсім інший план. Спочатку ФДМУ заявляє про плани повторної приватизації ЗТМК, демонстративно ігноруючи чинного акціонера. Тепер на збори акціонерів ЗТМК ФДМУ виніс питання про залучення кредитів. Задумайтесь, в нинішньому стані, коли майно комбінату знаходиться в арешті, коли через мільярдні борги за електроенергію підприємство вже неодноразово відрізали від ліній електропередач, ЗТМК залучатиме кредит на 170 мільйонів грн.

При цьому на зборах акціонерів навіть не уточнюється, хто надасть цей кредит, на яких умовах, і на які конкретно цілі будуть виділені ці кошти. Це готова схема банкрутства. До речі на зборах, які пройшли 23 лютого, навіть не розглядався фінансовий план на 2021 рік. Я вже не кажу про те, що на зборах ніхто не відзвітував за минулий рік. Все свідчить  про те, що реалізується схема банкрутства, мета якої – передача комбінату в чиїсь руки. Довести актив до занепаду, щоб потім комусь віддати за безцінь – цілком реальний сценарій.

Як керівникам підприємств уникнути повторення таких історій у майбутньому? Які ваші рекомендації?

На жаль, мій кейс – не поодинока історія. Через такі кейси українці бояться починати бізнес, в Україну не йдуть інвестиції. Іноземці бояться кримінального переслідування, сфабрикованих справ, нескінченних перевірок і елементарного недотримання прав людини.

Я дуже сподіваюся, що країна і система правосуддя буде змінюватися, це повинно бути в пріоритеті нинішньої влади – залізобетонне дотримання прав інвесторів. Це «вхідний квиток» України в цивілізований ринок.

Але мій кейс – не тільки про недосконалість системи. Але і про те, що судова реформа потроху, як мені здається, рухається. Через силу, великою ціною, але в моєму випадку вдалося через Антикорупційний суд домогтися справедливості. Судді не повелися на фейки, на звинувачення, намальовані на коліні в конкретних чиновницьких кабінетах. Судді не повелися на тиск, який, я впевнений, вони відчували. Це дає мені певний привід для оптимізму. Це – додає сил. Я вірю в справедливе рішення. Відповідаючи на ваше запитання, можу сказати так: ніхто не може бути застрахований від повторення таких історій в майбутньому. Немає якихось чітких рецептів, які я можу дати. Але я точно знаю, що будь-який СЕО в Україні повинен вміти тримати удар. І в чому я точно впевнений, що готовий тримати удар за будь-яких сценаріїв розвитку подій.  Як би пафосно це не звучало.