Інтерв’ю Дмитра Фірташа німецькому виданню “Handelsblatt”

Пане Фірташ, Вам належать кілька фабрик на сході України, де тривають бойові дії, а також у Криму. Вони, як і раніше, працюють?

 

Я ніколи навіть уявити собі не міг, що справа дійде до війни в Україні й анексії Криму. Наша хімічна фабрика в Сєвєродонецьку, яка розташована на території, підконтрольній українським військам, скоро зможе запрацювати знову, якщо буде забезпечено її стабільне електропостачання. На хімічній фабриці в Горлівці, де ситуацію контролюють сепаратисти, за заявами їхніх ватажків, ми також можемо відновити виробництво. Але її зруйновано під час бомбардувань. До того ж її територія замінована, та ніхто не знає точно, де саме закладено бомби. Можливо, це просто тому, що я ніколи нічого не платив сепаратистам. Крім того, там також немає електрики, а газом ми користуватися не можемо.

 

Чому?!

 

Український уряд заборонив підприємствам хімічної промисловості використовувати газ через його дефіцит напередодні зими.

 

Ви довго здійснювали торгівлю газом. Україна зможе пережити зиму після укладення газової угоди з Росією?

 

Це буде дуже важко – об’єму газу, про постачання якого досягнуто домовленості, ледве вистачить. Але я не розумію наш уряд. У квітні він відмовився підписувати договір з Газпромом, щоб, проте, зараз підписати його в тому ж вигляді. Про яку «перемогу» можна говорити?! Це ж чистої води популізм!

 

А що з вашими підприємствами в Криму?

 

Титанова фабрика в Криму продовжує працювати, але ситуація стає дедалі важчою, бо Україна перекрила водопостачання півострова. Українська федерація роботодавців виступає категорично проти цього. Мешканці Криму не мають ставати заручниками конфлікту між двома країнами.

 

Але ж Росія анексувала Крим. Ви зможете втримати ваші підприємства під контролем?

 

Наші газорозподільні підприємства вже конфісковано. Що буде з титановим заводом, я не знаю. Але й новій владі доведеться забезпечувати його співробітників роботою. А ми, українські підприємці, виступаємо проти вимоги нашого уряду відмовитися від інвестицій у Криму. Замість того щоб «відібрати та поділити», ми повинні думати про розвиток співробітництва.

 

Ви, як і раніше, підтримуєте «європейську орієнтацію» України?

 

Так, ми зацікавлені в асоціації з ЄС, але інтереси Росії також мають бути враховані. Наші економіки тісно пов'язані між собою.

 

Як ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні?

 

Вона катастрофічна! ВВП скоротиться цього року на 10%. Наша валюта – гривня – втратила 60% своєї вартості. Банківська система перебуває в дуже поганому становищі. Державний борг зростає дедалі швидше та скоро досягне 70% від ВВП. Ми не можемо без зупину ходити по світу з простягнутою рукою! Нам потрібен новий уряд, який би забезпечив, нарешті, економічне зростання.

 

Що для цього потрібно зробити?

 

Європа й Україна, укладаючи угоду про асоціацію, недооцінили реакцію Росії. Вони думали, що Росія буде мовчки спостерігати за перебігом подій. Зрештою, дійшло до конфронтації, свідками якої ми зараз є: Україна перетворилася на поле бою між Заходом і Росією. Проте Україна повинна стати чинником для вирішення конфлікту – своєрідним «містком».

 

Як це може статися?

 

Україна експортує третину своїх товарів в ЄС, а ще третину – в Росію. Цей ринок ми не маємо втрачати! Кожен із трьох партнерів повинен зробити свій внесок у загальну справу: Росія має енергоресурси, Україна – можливості для їх транзиту, а ЄС – гроші та технології. Ми повинні створити єдиний ринок з ЄС, України та Росії з її євразійським Митним союзом. Це єдина можливість, якщо Європа й надалі має намір відігравати провідну роль у світі.

 

Але хіба це не фікція?

 

Підприємцям потрібні довгострокові плани, їм потрібно реалізовувати свої ідеї, щоб їхні підприємства розвивалися. Але самі лише європейські гроші Україну не врятують – нам потрібно домогтися розвитку власної економіки, а інакше нам кінець.

 

Що конкретно має відбутися в Україні?

 

Нам потрібен федералізм за зразком Німеччини, потрібна парламентська республіка замість нинішньої боротьби між президентом Порошенком і прем'єром Яценюком, яка лише всім шкодить. А ще Україна має залишатися самостійною державою – «містком», а не полем бою.

 

Які, на ваш погляд, перспективи іноземних інвесторів?

 

Україна є типовою аграрною країною – 15 мільйонів її громадян живуть у сільській місцевості. Досі до 30% продукції псувалося через поганий урожай, неправильне зберігання та погану логістику. У цій галузі відкриваються величезні можливості – адже на Україну припадає понад 30% усього світового чорнозему, вона колись уже була європейською житницею.

 

Але багато інвесторів не довіряють Україні. Як ви збираєтеся це змінити?

 

Для цього ми спільно з Німеччиною плануємо створити гарантійний фонд обсягом понад 500 мільйонів доларів, у який свої власні гроші вкладуть такі великі підприємці як Ринат Ахметов, Віктор Пінчук, я та інші. Таким чином ми дамо чіткий сигнал іноземним інвесторам, що їхні кошти будуть у безпеці.

 

До речі, як щодо вашої особистої безпеки? США вимагають від Австрії вашої видачі у зв'язку з розслідуванням справи про корупцію.

 

Я не скоював жодних злочинів і ні в чому не винен. Я, до речі, думаю, що США це вже теж зрозуміли. Мені подобається Австрія, мені зручно керувати звідси своєю групою компаній. Але погано, звичайно, що я не можу поїхати на Батьківщину.

 

Що ви можете сказати з приводу нещодавньої статті в газеті Die Presse про те, що на вас готують замах?

 

Гарантування енергетичної безпеки Європи потребує прозорих правил. У мене була компанія в Угорщині, що займалася поставками газу, і вона стала жертвою злочинців – там було вкрадено 250 мільйонів доларів. Я тісно співпрацюю з угорською владою. Замовники замаху на мене, очевидно, прагнуть перешкодити розслідуванню. Але я впевнений, що угорські правоохоронні органи розслідують ці злочини.

 

Пане Фірташ, дуже дякую за інтерв'ю.