Інтерв’ю керівника порту «Ніка-Тера» Олександра Гайду виданню INSIDER

Керівник порту «Ніка-Тера» Олександр Гайду розповів виданню INSIDER про результати роботи порту за минулий рік, зміни у структурі вантажопотоків, а також державні ініціативи, що можуть сприяти розвитку портової галузі й транзитної конкурентоспроможності України 

 

 

Який обсяг вантажів прогнозували на 2014 рік? І що вийшло в реальності?

 

У 2014 році ми перевалили 4,5 млн тонн, що на 21,2% більше, ніж у 2013-му. Позитивну динаміку збережено. Звичайно, ми хотіли перевалити більший обсяг, але вплинув ряд негативних факторів, які перебували за межами нашого регулювання.

 

Відвантаження яких вантажів просіло найбільше?

 

Через бойові дії на сході України постраждав експорт мінеральних добрив і експорт вугілля. Перевантаження зерна вийшло на перший план і склало майже половину вантажопотоку. Насипні й мінеральні добрива – десь по 25 відсотків. Усе інше – це штучно-тарний вантаж і невеликий обсяг наливу.

 

Але, у порівнянні з 2013 роком, 2014-й завершився для нас з гарними результатами. Ми трохи не дотягли до свого рекорду, якого досягли в 2011 році – 4,7 млн тонн.

 

Динаміка зростання перевалки стане можливою завдяки поліпшенню логістики всередині й на підході до порту, будівництву нових і модернізації існуючих технологій. На це й будуть спрямовані наші зусилля в 2015 році. Наші плани: зберегти існуючий вантажопотік і збільшити обсяги перевалки.

 

Яка ситуація з вугільними вантажами?

 

Вугілля, з яким працював наш порт, було орієнтоване на експорт і йшло зі східних областей. Після руйнування інфраструктури експортери не мали змогу доставляти свій вантаж, тому робота припинилась.

  

А в нас були грандіозні плани: з нашим партнером ми підготували програму перевалки експортного вугілля обсягом орієнтовно 2 млн тонн на рік з щомісячним відвантаженням 150-180 тисяч тонн. Але підсумок невеселий – експорту немає взагалі.

 

Протягом 3-4 місяців ми намагалися стабілізувати ситуацію через насипні вантажі: шукали нових клієнтів, новий вантажопотік, щоб завантажити портові потужності. Наш довгостроковий партнер зміг переконати російських постачальників, незважаючи на всі несприятливі тенденції в Україні, спрямувати вантажопотік транзитного вугілля в наш порт. Це дозволило нам уникнути тривалого простою.

 

Про які обсяги йдеться?

 

Очікуваний обсяг перевалки – 1-2 млн тонн транзитного вугілля на рік. Ми плануємо зробити вугілля одним із пріоритетних напрямів у перевалці насипних вантажів відкритого зберігання.

 

Наше підприємство уклало договір із компанією "Телестак" (Росія) на поставку пересувних стрічкових конвеєрів, що допоможуть зменшити собівартість перевалки вантажів і поліпшити продуктивність операцій. 

 

Гроші вже сплачено, чекаємо на поставку обладнання в лютому. Купівля мобільних конвеєрів дозволить мінімізувати кількість задіяного технологічного транспорту для переміщення вантажу і тим самим знизити викиди від роботи техніки.

 

Для того щоб цілий рік працювати з вугіллям у потрібних обсягах, необхідно ще розширити накопичувальні майданчики й побудувати додаткові внутрішні залізничні гілки.

 

Чи цікавить вас імпорт вугілля?

 

Імпорт вугілля для країни, що посідає одну з провідних позицій за його видобутком, не може бути перспективним. Наш основний напрям – експорт. Тим паче, наразі ми цілеспрямовано йдемо до збільшення вантажопотоку транзитного вугілля, щораз збільшуючи швидкість обробки судна.

 

У 2014-му зерновантажі склали половину загального обсягу. Чи збережеться динаміка у 2015-му?

 

За підсумками минулого зернового року ми перевалили чверть зернових вантажів Миколаївського регіону. Зі збільшенням експортного потенціалу зернового ринку України у 2014-2015 роках на тлі зростання цін на ринку зернових культур, стабільним попитом з боку імпортерів, зростанням світових котувань плануємо зберегти позитивну динаміку зростання перевалки.

 

У 2014 році на перший план вийшла проблема якості врожаю, співвідношення часток продовольчого й фуражного зерна. Це безпосередньо позначилось на роботі порту, оскільки почастішали випадки прибуття вагонів із вантажем, зараженим фітосанітарними або амбарними шкідниками вище першого ступеня. Уряд Пакистану, наприклад, навіть встановив 20% мито на імпорт української пшениці через низьку якість зерна.

 

Анексія Криму й події на сході України також мали свій вплив і позначилися на перерозподілі вантажопотоку зерна, що зараз іде через існуючі порти: Миколаїв, Одесу, Южний, Іллічівськ.

 

 

А до вас щось прийшло з колишніх кримських вантажів?

 

Постачальники, які були орієнтовані на постачання зернових через Крим, переспрямували вантаж на найближчі порти. І в наш порт зокрема, тобто було переглянуто логістику постачання.

 

Чи сильно просіли хімвантажі?

 

У 2014-му кількість хімвантажів зменшилася. Як вам відомо, ми запустили склад з перевалки карбаміду, орієнтований здебільшого на продукцію "Стиролу". І через військові дії запланований обсяг перевалки карбаміду не було виконано.

  

Однак наприкінці листопада минулого року через "Ніка-Теру" почали перевалювати карбамід із підприємства Черкаський "Азот". Також тільки через нас йде селітра з "Рівнеазот" і міндобрива "Розсош".

 

Крім того, "Рівнеазот" активно почав перевалку САN (вапняно-аміачна селітра). Вантажопотік зростає, і це непогано, тому площі не простоюють. Усього за рік ми перевалили 1 102,9 тисяч тонн добрив. 

 

Виробництво добрив істотно зменшилось?

 

На сьогодні запущено Черкаський "Азот", працює "Рівнеазот". Ці заводи не просто стояли, на них відбувалась модернізація технологій. Розпочав роботу на імпортній сировині Сєвєродонецький "Азот", що буде поступово задовольняти запити внутрішнього ринку. Тому керівництво Ostchem стверджує, що внутрішній ринок міндобрив буде забезпечено в повному обсязі.

 

"Ніка-Тера" перевалює хімвантажі лише Group DF? Або у вас є ще й інші постачальники?

 

Крім вантажів Group DF, одним із наших пріоритетних і довгострокових партнерів є ВАТ "Білоруськалій". Вони постачають хлористий калій різних марок.

 

Чи є шанс на повернення білоруських калійних вантажів, що пішли в порт Клайпеди, частину якого викупив "Білоруськалій"?

 

Шанс на повернення є, і про це йдуть переговори з новим керівництвом підприємства.

 

Невеликі партії білоруського калію (білого й рожевого) у нас уже перевантажуються. Робота відбувається за прямим варіантом: вагон-судно. На складі вантаж не зберігають, що дозволяє скоротити витрати заводу з логістики. Крім стабілізації політичної ситуації, активізувати роботу допоможе сприятлива цінова ситуація на світовому ринку.

 

Крім військової ситуації, білоруси були незадоволені залізничними тарифами...

 

Це питання залишилося відкритим. "Укрзалізниця" хоче бачити фактичні обсяги, які "Білоруськалій" готовий перевалювати через "Ніка-Теру". І тільки після цього буде розгляд питання про зниження залізничного тарифу.

 

А партнери з Білорусі, у свою чергу, говорять: "Покажіть лист "Укрзалізниці", де йдеться про зниження тарифів". Для того щоб заводу було вигідно перевантажувати калій через "Ніка-Теру", витрати на логістику мають бути нижчими на 1-2 долари від аналогічних витрат при поставках вантажу в порти Балтики.

 

 

Чи почнете працювати з новими вантажами?

 

У 2013 році ми почали перевалку мінеральних добрив у біг-бегах (м'яких контейнерах), хочемо зберегти й наростити обсяги. Ми купили навантажувачі для роботи з цим видом вантажу, навчили співробітників роботі на них і досягли високих норм навантаження.

 

Це важливо, тому що порт не зможе залучити додатковий вантажопотік, якщо не буде високої норми вивантаження вагонів і навантаження на судна. Намагаємося наростити обсяги перевалки наливних вантажів, але зараз поки затишшя в роботі з наливом.

 

У зв'язку з нестабільною ситуацією в Маріуполі, нам вдалося залучити новий вид вантажу, що традиційно вантажився в Маріупольському порту, – вогнетривку глину. Пробну партію ми перевалили в грудні 2014 року, у 2015-му продовжимо роботу з нею.

 

Технологічне обладнання дозволяє спокійно працювати з глиною. Обсяг перевалки поки не зафіксовано – мінімум один пароплав на місяць. Цей вантаж іде цілий рік, і практично вся глина йде до Італії.

 

Чи допомагає реформа портів встановлювати вам вигідніші тарифи й залучати потоки?

 

Реформа портів надала власникам терміналів право самостійно встановлювати тарифи на свої послуги. При цьому ми встановлюємо тарифи, виходячи з норм податкового законодавства, законодавства про ціноутворення, а також ринкових тенденцій.

  

Приватні термінали мають увійти до складу акваторії одного з держпортів. Що вам прийнятніше: бути в складі Миколаївського порту або порту "Октябрськ"?

 

Питання, до складу акваторії якого порту ми увійдемо, на сьогоднішній день не вирішене. Рішення має ухвалити Міністерство інфраструктури. Великою мірою це не вплине глобально на роботу порту – ми продовжимо розвиватися й модернізуватися.

 

Чи є пропозиції новому складу міністерства інфраструктури?

 

За минулого міністра було створено робочу групу з розвитку морегосподарського комплексу Миколаївської області, до якої ввійшли представники "Нібулона", "Ніка-Тери" і держпортів. Хотілося б відновити її роботу. Нещодавно подали лист із проханням про це. Необхідно ініціювати спільну нараду з усіма учасниками Миколаївського регіону, адже кожен має свої пропозиції.

 

Для розвитку морегосподарського комплексу важливим є поглиблення Бузько-Дніпровського лиманського каналу (БДЛК), але це великі вкладення. Оголошена осадка БДЛК складає 10,3 м. Ще 1-1,5 м глибини дали б можливість вантажити судно типу Panamax одразу біля причалу. У цьому зацікавлені всі великі гравці – "Бунге", "Нібулон", "Нобл Ресорсиз". Зараз ми здатні завантажити біля 50 тис. тонн на судно типу Panamax біля причалу з довантаженням на рейді. Також необхідними є розширення станції "Жовтнева", будівництво об'їзної автомобільної і залізничної доріг. Без законодавчої ініціативи й підтримки держави реалізація цих проектів неможлива.

 

Якщо підсумувати, є п'ять пунктів, які допомогли б усій області: зниження залізничного тарифу; днопоглиблення каналу; зменшення ставок портових зборів у Миколаївському регіоні; електрифікація існуючої залізниці до станції "Жовтнева", будівництво об'їзної залізниці й автомобільної дороги.

 

Які інвестиційні плани на цей рік?

 

У 2015 році підприємство планує завершити роботи з реконструкції пожежного депо, приміщень для персоналу Служби малої механізації. Завершимо проект з електропостачання зернового терміналу, електропостачання порту окремою лінією 35кВ і будівництво трансформаторно-розподільчої підстанції.

 

Це дозволить отримувати електроенергію великої напруги, що зменшить витрати на транспортування. Буде завершено монтаж відвантажувальної галереї на 11-му причалі. Ми зможемо одночасно вантажити два судна зерновими вантажами. Також завершимо газопостачання підприємства, будівництво виставкового залізничного парку зернового терміналу.

 

Який обсяг інвестицій на 2015 рік заплановано? Це власні кошти чи кредити?

 

Орієнтовно – 15 млн доларів. Ми повністю забезпечуємо себе своїми коштами, позикові кошти нам не потрібні. У 2014 році ще користувалися кредитами, зараз їх планомірно повертаємо.