У 1 кварталі 2024 року заводи OSTCHEM виготовили 520,6 тис. тонн добрив  

Заводи азотного холдингу OSTCHEM виготовили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив у 1 кварталі 2024 року. Зокрема, Черкаський «Азот» виготовив 391 тис. тонн, а «Рівнеазот» – 129,6 тис. тонн.

Структура виробництва залишається досить стабільною: незмінним лідером залишається аміачна селітра (виготовлено 246 тис. тонн), друге місце – КАС (123,8 тис. тонн), на третьому – карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва ІАС трохи зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміак – 9,08 тис. тонн.

OSTCHEM котрий рік поспіль забезпечує стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, проте у 2024 році посилився негативний галузевий тренд: імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.

«Якщо порівняти виробничі результати OSTCHEM за 1 квартал цього року з аналогічним періодом минулого року, коли наші заводи виготовили 515,5 тис. тонн мінеральних добрив, ми побачимо, що зростання виробництва вже фактично зупинилося. Причина: український ринок завалений імпортними добривами. У 1 кварталі 2024 року імпорт становив 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво, вже чотири виробника добрив зупинено – це ОПЗ, «Дніпроазот», «Рівнеазот» та «Сумихімпром», – прокоментував Олег АРЕСТАРХОВ, керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF.

Українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку у більшості сегментів добрив, крім КАС.

«Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у 1 кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт – становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду було завезено з Азербайджану та Туркменістану – держав, дружніх до росії. Свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща. Польща сьогодні завалена дешевими російськими та білоруськими добривами, вони не потрапили під санкції ЄС. Весь надлишок добрив із польського ринку вони перенаправляють в Україну», – додав АРЕСТАРХОВ.

У 2023 році Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн. тонн карбаміду, з яких карбамід з Росії склав 34% (345 тис. тонн). Водночас на українському ринку Польща в 1 кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра, нітрат сульфату амонію, КАС, NPK.

«На жаль, за гучними гаслами українських чиновників в рамках кампанії «Купуй українське» – досі не видно практичних кроків щодо зменшення імпорту та реального захисту українського виробника добрив. Ми бачимо, як демонстративно поляки захищають свій ринок, ми бачимо, як блокується завезення українського зерна та іншої агропродукції до ЄС. Але при цьому спостерігаємо стрімке зростання імпорту добрив та аграрної продукції в Україну. Все це відбувається за мовчазної бездіяльності тих, хто зобов’язаний захищати інтереси українських галузей та піклується про збереження українських робочих місць. Польща демонструє нам, як ефективно захищати інтереси своїх виробників через різні дотаційні інструменти, вона легко переграє сусідів у торговельних війнах. Результат – на табло: Польща стала найбільш динамічною країною ЄС за темпами зростання ВВП. А у нас – зворотна картинка – хтось лобіює інтереси імпортерів та імпорт зростає, зупиняючи один український завод за іншим, вбиваючи робочі місця українців», – резюмував представник Group DF.

Він наголосив, що на столі Уряду України знаходяться конкретні пропозиції Спілки хіміків України, які можуть захистити український ринок та дозволять уникнути падіння хімічної галузі у 2024 році.

Як повідомлялося, 12 квітня Group DF спільно з Hyundai підписали угоду про будівництво хімічного хабу у м. Рівне. Проект передбачає будівництво заводів з виробництва «зеленого» аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.

Раніше повідомлялося, що OSTCHEM запустив на базі «Рівнеазот» виробництво КАС, потужністю 300 тис. тонн на рік. Проект орієнтований насамперед на фермерів західних регіонів України.