За нашою інформацією останні місяці Черкаський «Азот» працює на повному навантаженні. Виробничники, з якими нам вдалося поспілкуватись, навіть кажуть, що відчули певну стабільність. Вони сподіваються, що у такому режимі підприємство працюватиме й надалі. Але є експертні думки, що без підтримки держави на справді реанімувати хімічну галузь буде дуже складно. Хоча ми знаємо, що уряд країни неодноразово вживав заходи, спрямовані на забезпечення роботи підприємств хімпрому. Як ви вважаєте, чи достатньо їх для вирішення проблем цієї галузі в цілому і нашого підприємства зокрема?
Так, певні суттєві кроки з боку держави щодо підтримки роботи хімічних підприємств, а отже і Черкаського «Азоту», дійсно були. І вони відіграли певну роль на певному етапі. Скажімо, були започатковані антидемпінгові розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), ініційовані на прохання українських хіміків щодо країн-імпортерів мінеральних добрив.
Уточніть, будь-ласка, про що йде мова….
У травні цього року було введено санкції проти ввезення добрив з Росії, які вступили в силу з 1 липня. І це дало змогу запрацювати українським підприємствам виробникам мінеральних добрив, зокрема, і нашому «Азоту». Безумовно, це була підтримка вітчизняних виробників, але чи достатня вона? Ні.
Чому?
Країна вводить мита на продукцію з Росії. Але що ми бачимо? Продукція їхнього виробництва все-таки потрапляє на український ринок через кордони інших країн: Туреччини, Білорусі та інших. Це означає, що використовуються схеми, коли добрива, які виробляються в РФ, просто перепаковуються та потрапляють на митну територію України, як товари, що вироблені начебто в інших країнах. І тут виникає слушне питання: хто і як перевіряє сертифікат походження товару? На скільки якісні такі перевірки? Тому потрібно не лише вводити мита на добрива, що ввозяться з боку Росії, а й контролювати сертифікати їх походження. На сьогодні це надзвичайно важливе питання. Інший механізм обходження митних обмежень – коли добрива завозяться під іншими товарними кодами. Крім того, за нашою інформацією велика кількість добрив потрапляє без розмитнення через неконтрольовану територію. І в цьому контексті у Мінекономіки два шляхи: або якісно захистити український хімпром, або відкрити кордони і дати можливість російським виробникам диктувати умови на українському ринку. І знаєте, це питання якісної промислової політики. Подивіться, як зараз розвинені країни захищають свої ринки! І в них потрібно вчитися. Хочете маленький приклад саме щодо ринку міндобрив? Ви, наприклад, знаєте, що згідно із законодавством Франції, їхні фермери зобов’язані 50 відсотків добрив закуповувати виключно у французьких виробників? Ось це зразок якісної промислової політики. Я вже не кажу про комплексну систему підтримки сільського господарства в ЄС, де за кожний гектар фермер отримує дотацію, яку потім витрачає на закупівлі, зокрема, й міндобрив. Я вже взагалі не кажу про податкові пільги для сільського господарства, які існують в багатьох країнах. І за все це відповідають уряд та Міністерство економіки.
Які першочергові кроки держава повинна зробити вже зараз, щоб виробники міндобрив були впевнені у стабільності й можливостях подальшого розвитку?
Неодноразово порушувалося питання щодо ціни на природний газ, який у технологічному процесі виробництва добрив є основною сировиною. На нашому виробництві до 70 відсотків собівартості продукції займає саме природний газ. Ми неодноразово порушували питання, щоб для підприємств, які використовують природний газ, як сировину для виробітку продукції, уряд сформував прийнятний тариф як для промисловості в цілому, так і для хімічних підприємств зокрема. Тому що зі зростанням ціни на природний газ, наше підприємство знову буде перебувати в «турбулентності» – стрибків ціни на основну сирову, а це знову призведе до неминучої зупинки виробництва. Ми не зможемо конкурувати з російськими виробниками мінеральних добрив, у яких ціна на газ в рази нижча ніж у нас. Зниження ціни на природний газ дало б змогу не лише забезпечувати стабільну роботу підприємства, а й акумулювати кошти для розвитку виробництва, проведення реконструкцій і капітальних ремонтів у повному обсязі.
Можете розповісти детальніше?
Наприклад, наступного року ми маємо здійснити масштабну реконструкцію печі риформінгу в цеху А-5 з виробництва аміаку. Планується тривалий зупиночний ремонт в цеху М-6 – виробництво карбаміду – із заміною конденсатора високого тиску на новий, що привезли з Сєверодонецька. Це досить солідні проекти зі значними фінансовими витратами. На сьогодні ціна на газ допомагає нам більш-менш утримувати на стовідсотковому навантаженні потужності, виробляти добрива і забезпечувати ними аграріїв, але ж, розумієте, нам потрібно ще й ремонтувати й оновлювати обладнання, яке надто дороге і специфічне, бо використовується виключно в технологічному процесі хімічного виробництва. Більше того, ми маємо не просто ремонтувати. Ми маємо інвестувати в розширення виробництва, в нові технології і дослідження, щоб залишатися сильним конкурентоздатним виробником. Зараз ми формуємо бізнес-план на наступний рік. На реалізацію запланованих програм з капітальних ремонтів і реконструкції знадобиться близько одного мільярда гривень… Це дуже велика сума… І хоча ми шукаємо шляхи забезпечення реалізації запланованих технічних програм , використовуємо всі наявні резерви, без підтримки вкрай важко. Тому держава мала б не стояти осторонь, а запропонувати стратегію розвитку та підтримки вітчизняного виробника, яка була б спрямована на власного споживача і виробника, а відтак – інтереси всієї країни. Треба аналізувати кожну галузь і визначати, що потрібно для зростання промислового виробництва та збільшення кількості робочих місць. Наприклад, що потрібно для стабільної роботи українського АПК? В першу чергу – забезпечення добривами в повному обсязі. А надійна робота АПК – це, в широкому розумінні, питання національної продовольчої безпеки. Розумієте? Саме так. Повертаючись до присутності російських добрив та протекціоністської політики Уряду, я хочу сказати, що не можна допускати їх засилля на нашому ринку, бо це і є пряма загроза продовольчій безпеці України. Ми глибоко усвідомлюємо: без добрив власного виробництва сільське господарство не підніметься. Аграрний сектор є дуже значимим для країни, для валового національного продукту. Є значний потенціал роту. Треба буде збільшувати урожайність, розвивати тваринництво і садівництво. Ці напрямки є головними і саме вони визначають аграрну політику. Не лише в Україні, а й у світі. Бо без продовольства світ не виживе. Тому, проводячи реформи, зокрема, і земельну, над якою зараз «чубляться» народні обранці, повинні враховуватись інтереси власних виробників, бо тільки власний виробник буде працювати в інтересах свого народу і країни. Зі своєї сторони, ми теж не сидимо на місці пропонуємо допомогу аграріям практичними рішеннями.
Можете навести приклад?
Звісно. Візьміть збутову та маркетингову політику. Є, наприклад, новий напрямок азотного бізнесу – OSTCHEM RETAIL, який є частиною Group DF. Вони займаються поставками мінеральних добрив з нашого заводу та інших заводів-виробників OSTCHEM безпосередньо кінцевому їх споживачу – агровиробнику України. Слоган OSTCHEM RETAIL: «ВІД ЗАВОДУ – ДО АГРАРІЯ» дуже коротко та влучно описує основний акцент їхньої діяльності.
Вибачте, що перебиваю, можете більш детально розповісти, що саме вони зробили?
Наприклад, вони, разом з банками-партнерами створили та запустили цільові ексклюзивні програми кредитування купівлі мінеральних добрив для фермерів та інших покупців.
Можете навіть назвати банки? чи це секрет?
Ніякого секрету немає. Партнерські програми кредитування на купівлю мінеральних добрив за пільговими відсотковими ставками вже запущено з 5-ма банками-партнерами: ПУМБ, банк «АЛЬЯНС», ПРОКРЕДИТ БАНК, АГРОПРОСПЕРІС БАНК та МТБ Банк. В майбутньому список банків-партнерів буде збільшуватися, як і лінійка цільових фінансових інструментів на купівлю мінеральних добрив для аграріїв України. Наприклад, на сьогодні вже можливо отримати фінансування на добрива не тільки в гривні, а й у валюті: доларах та євро. В рамках програм партнерства паралельно з класичним кредитуванням під заставу у аграріїв з’явилась можливість отримати фінансові ресурси на мінеральні добрива без застави та кредити під заставу аграрних розписок по відсотковим ставкам нижчим за ринкові. Мета OSTCHEM RETAIL правильна – разом з банками зробити купівлю мінеральних добрив українського виробництва максимально доступною та ефективною, зробити відносини виробник – фермер максимально корисними для розвитку їхнього бізнесу. Розумієте, ми лише завод, який виробляє добрива відмінної якості. Але виробити добрива – не достатньо. Тому що мають бути продажі, має бути маркетинг, збутова політика, мають бути відносини з фермерами, ми маємо чітко знати, чого він хоче. За це відповідають інші люди, але все це разом має працювати, як швейцарський годинник. Як я сказав, перш за все, ми маємо чітко ідентифікувати сьогоднішні потреби споживача. Як каже головний акціонер Дмитро Фірташ, весь наш азотний бізнес може бути успішними тільки тоді, коли будуть успішними наші клієнти. І я з ним погоджуюся. Це основа і філософія нашого бізнесу. Це, якщо хочете, наша цінність. Клієнт – понад усе.
Ви неодноразово акцентували на тому, що потужності підприємств хімічної галузі спроможні повністю забезпечити потреби сільськогосподарських товаровиробників у мінеральних добривах…
Дивіться, з усіх заводів, які виробляють мінеральні азотні добрива в Україні, не працює лише один – Горлівський «Стирол». Він знаходиться на окупованій території. Решта продовжують виробляти продукцію. Наявні потужності вітчизняних виробників повністю покривають внутрішній ринок азотними добривами. Візьмемо до прикладу наше підприємство. Воно виробляє аміачну селітру, карбамід, карбамідо-аміачну суміш (КАС). До того ж найбільша частка у загальному обсязі виробленої українськими хіміками аміачної селітри припадає на наше підприємство, дещо менша – на карбамід. В міру насичення ринку та посилення конкуренції, вже не виробництво визначає обсяг реалізації продукції, а навпаки – можливий обсяг реалізації є основою планування і розроблення виробничої програми. Ми бачимо, що в останні кілька років динаміка попиту на КАС стрімко пішла вгору. Зараз наш КАС не залежується на складах. Тобто, кон’юнктура ринку змушує нас миттєво реагувати на процеси, що відбуваються на ньому. Ми маємо оперативно підлаштовуватись під його попит. Тому під час формування виробничої програми, ми, наприклад, визначили пріоритетним напрямом нарощування потужностей з виробництва КАС із 500 тисяч тонн до мільйона тонн на рік. Усі азотні добрива, які ми сьогодні виробляємо, відвантажуються виключно на внутрішній ринок. Що стосується фосфатних добрив, в Україні є два заводи, які їх виробляють. Це “Сумихімпром” і Завод мінеральних добрив в Кам’янському. В середньому ці підприємства виробляють 600-650 тис тонн фосфатних добрив щороку. А це майже 50 відсотків від потреби. Нестачу перекривали поставки з Росії. Але після накладення Україною ембарго на ввезення мінеральних добрив з Росії, питання щодо забезпечення внутрішнього ринку фосфатними добривами вирішили за рахунок поставок з інших країн. Не можу однозначно зараз стверджувати: вистачатиме чи ні комплексних добрив, але з іншими проблем точно не буде. Тому, відповідаючи на ваше запитання, можна з впевненістю сказати, що потужності наших підприємств спроможні забезпечити аграріїв азотними добривами в необхідній кількості.
Що у планах підприємства на найближчий місяць?
Ключове завдання – утримати заданий темп у роботі підприємства, забезпечувати виконання виробничих планів. Листопад ми майже відпрацювали і вже зараз , як свідчать показники, результат буде непоганий. Останній місяці року для нас також є дуже важливим і показовим, бо від того, як ми завершимо його, можна буде прогнозувати подальшу роботу підприємства у наступні місяці вже нового року. Ми чітко будемо знати тарифи на природний газ для підприємства і чи буде стабільною наша робота взимку. Якщо ми отримаємо підтвердження на зниження ціни, то матимемо гарантії того, що завод буде працювати стабільно. При зниженій ціні на природний газ ми також зможемо профінансувати в повному обсязі капітальні ремонти й надалі реалізовувати масштабні програми реконструкції та модернізації виробництв. Саме на таку роботу ми налаштовані та віримо в її результативність.