[1]
Дмитре Васильовичу, уже минуло більше місяця після рішення Віденського суду про відмову у видачі Вас владі США. Чи Вам легко звідси контролювати стан справ на Ваших підприємствах? Здається, що все поки складається не на Вашу користь. Уряд веде жорстку боротьбу з вами. У чому основна причина, як Ви бачите?
Це абсолютно зрозуміло, що відбувається – це йде політична боротьба, і «Народний фронт», і прем’єр зрозуміло, чим займаються. Чому? Я не можу сказати. Це треба їм поставити запитання, чому вони ведуть цю боротьбу.
Ну Ви як вважаєте?
Чесно кажучи, не знаю, що сказати. Ну, борються і борються.
Ви ж стратег, розумієте, чим ця боротьба закінчиться?
Для нас – успіхом.
Що для Вас – перемогти в цьому протистоянні? Які інтереси на кону? Говорять навіть про те, що йде боротьба за прем’єрське крісло.
Я точно не йду в прем’єри. Це мене не стосується. Мені не потрібно обиратися, мені не треба говорити те, що хоче чути електорат, мені не треба підбирати слова і думати, що принесе дивіденди, не дай Боже, у передвиборчій кампанії.
Мій інтерес – Україна, це факт. Там живе моя мама, живуть мої діти, там все, що пов’язано з моїм життям. І я не готовий підписатися в недолугості і безпорадності цього уряду. Вони якісь, знаєте … є така приказка: «ні вкрасти, ні покараулити». От вони відносяться до категорії цих людей. Вони не здатні ні на одне, ні на інше. Ні погуляти, ні попрацювати. Якісь ущербні по своїй натурі, напевно, ці люди.
На початку цього тижня ви буквально оголосили війну уряду. Яким чином збираєтеся її вести?
Ми, як Федерація роботодавців, домовилися з профспілками, об’єднали всі зусилля. Ми створюємо свою альтернативну програму, будемо переконувати уряд у тому, що потрібно її прийняти. Тобто, ми, як Федерація, вимагаємо, щоб вони робили те, те і те.
Хто з великих бізнесменів уже підтримав вас в цій боротьбі?
Федерація роботодавців (ФРУ) – це 70% ВВП країни, там, по суті, всі великі бізнесмени і беруть участь. Їх представники є у Федерації: і металурги, і хіміки, інші напрямки.
А ось Яценюк вважає інакше. Він звинуватив вас у приватизації ФРУ. Прем’єр чітко дав зрозуміти, що в цій війні Ви – один у полі воїн.
Це абсолютно не так. Йому хотілося так це подати журналістам. Але він мовчить про інше. За рік правління цього уряду безробіття в Україні зросло на один мільйон, тільки в промисловості ми втратили 600 тисяч робочих місць. Сьогодні без роботи 2,5 млн людей. Будь-який уряд приходить, говорить: ми створимо такі-то робочі місця. А ці влупили 1 млн безробіття. Скільки ми ще повинні почекати, скільки ще має безробітних стати, щоб уряд почав займатися економікою: 3 мільйони?
У Вас сьогодні «віджимають» бізнес. Оренду титанових родовищ не продовжили, позбавили газорозподільних мереж, заарештували за борги 46 об’єктів. Ваші дії? Хто захищає Ваші права в Україні?
Звичайно, у нас є адвокати, всіма доступними методами будемо захищатися, боротися.
Аваков стверджує, що у МВС є нові факти, що підтверджують змову колишнього керівництва «Нафтогазу» з власниками РосУкрЕнерго і Group DF. Нібито Ваші менеджери домовилися з керівництвом держкомпанії, завдяки чому Стокгольмський арбітраж зобов’язав НАК повернути РосУкрЕнерго 12,1 млрд куб. м газу. Що Вам відомо про ці нові факти?
Їх немає: ні нових, ні старих. Я думаю, що це чистий піар, яким займається «Народний фронт», нічого під цим не маючи. Тобто, вони спочатку роблять хвилю піару, а потім починають думати, як створити кримінальну справу. Насправді, жодних кримінальних справ немає.
Вам не повідомляли?
Ні. Ні повістки, нічого іншого ще поки не отримував.
Як позначилося непродовження оренди ГЗК на роботі вашого титанового бізнесу в Криму?
Ніяк не позначилось, всього вистачає, ми себе забезпечили. А ось державі погано від того, що відбулося. З одного боку, гучно повідомлялося, що ці підприємства повертають під державу і начебто б як створили державну компанію, а по суті, керують усім цим конкретні люди. І якщо ми подивимося, що було, коли ми керували, і що сьогодні, як вони прожили рік за рахунок того, що ми вкладали туди гроші, то з’ясується, що вони скоро зупиняться, бо не вкладають гроші. Вони їх виймають.
Соратник Коломойського Геннадій Корбан в інтерв’ю «Главкому» заявив, що ГЗК тепер в особі держави користується народний депутат Микола Мартиненко. Що Вам відомо про це?
Ну, якщо він сказав, значить, він знає, що говорить.
Ми вклали в ці підприємства гроші, все там зробили. А вони прийшли, їм здалося, що це дуже смачно, нічого начебто не треба вкладати, копай – забирай, копай – забирай. А потім воно як би це «копай – забирай» приходить до фінішу, і ось зараз обсяги видобутку впали на половину виробництва. Вони вже не видобувають той обсяг, який ми видобували. Думаю, що через пару місяців, максимум до кінця року, вони повинні зупинитися, якщо вони зараз гроші вкладати не будуть, вони поки нічого не роблять.
Чи намагалися гінці від влади домовитися з Вами на початковому етапі? Наприклад, поділитися активами? Чи очікуєте Ви «націоналізації», якою вас зараз все частіше лякають?
По-перше, я нічого не брав у держави, я купував на вторинному ринку. Як вони збираються це націоналізувати, поясніть мені? Говорити можна все, що хочеш. Ну, тоді можна прийти і у Вас квартиру націоналізувати, машину забрати під таким «гаслом».
Ви ж знаєте, Яценюк зробив заяву: якщо Фірташ не погасить борги перед «Нафтогазом», ми відберемо у нього Черкаський «Азот» і «Рівнеазот».
По-перше, я не Яценюк. На жаль, не можу робити такі заяви, як робить він і потім за них не відповідає. От він може говорити: «куля в лоб – так куля в лоб», потім всі сміються. То він назвав себе урядом камікадзе, то ще щось. Я собі такого не дозволяю. Не тому що я розумніший і хитріший. Я просто думаю, що я говорю.
Друге, він говорить про борги. Ну, давай тоді порахуємо борги: скільки ви мені повинні, якщо вже так говорити. Ми ж, як би, не вимагали з вас грошей. По-друге, борги були до мене зроблені.
Про яку суму йдеться?
Ці заводи ще не були моїми, коли вони мали контрактні відносини (з «Нафтогазом», – «Главком»). За великим рахунком, про що ми говоримо сьогодні? Є контракт між «Нафтогазом» і підприємствами. А кожен завод – це юридична особа, яка має свою відповідальність. Далі, вони уклали договір, купили газ. Так, вони за нього не заплатили або недоплатили.
Скільки?
2 млрд гривень. Ви їм нарахували відсотки, штрафи, пені, ви все нарахували. Ви пішли в суд, ви виграли, вони з вами борються, вони (заводи, – «Главком») вважають, що це не так. Тобто, це нормальна юридична позиція. Але це не кримінальна справа: те, що вони хочуть придумати. Це чисто господарський контракт з чіткими умовами: стільки-то штрафу, стільки-то пені. І вони все це рахують по сьогоднішній день. Тобто, це нормальний процес. Ви (українська влада, – «Главком») заарештували газ (який Фірташ, вважає своїм, «Главком»), газу більше, ніж цей борг. Набагато більше, для початку. Тобто, далі всі розмови про арешт цехів, заводів – це все слова. Це пусте.
Ви розмовляли з Яценюком з цього приводу?
Ні, я з ним не розмовляв.
Як вважаєте, це узгоджена позиція і президента, і прем’єра?
Я не знаю.
Як для себе Ви пояснюєте цю низку подій?
Я вважаю, що це чисто політичний тиск. Я вже не один раз заявляв, що нинішній уряд … Уявіть собі картину: прем’єр-міністр приїхав в Америку. І дає такий текст … (Під час останнього візиту в США український прем’єр буквально заявив: «Ми переконані, що цей український олігарх повинен бути притягнутий до відповідальності в США», – «Главком») … Взагалі, про що він говорить. Але для мене, звичайно, це нонсенс. Навіть якщо він мене дуже не любить, або, боїться … Ти – прем’єр-міністр країни, як ти можеш заявляти? Якщо ти такий сміливий, то розбирайся всередині країни зі мною, навіщо ти у Вашингтоні це робиш? З Вашингтоном я сам розбираюся без тебе. Ти там не потрібен.
Ви можете озвучити суму збитків Group DF за останній рік?
Збитки у нас з трьох причин. Перша – відійшов Крим, друга – війна на сході, третя – це криза. Ну і є ще і четверта – бездарний уряд. Звичайно, ми зазнали чималих збитків.
У цифрах можна?
Звичайно, можна. За 2014 ми втратили 1,5 млрд доларів.
Якщо все так збитково, у Вас не виникало бажання позбутися такого бізнесу?
Можна я задам питання: а хто зараз буде це купувати? От дайте мені відповідь.
Думаю, це питання доречніше поставити уряду і президенту, які впевнено готують до розпродажу залишки держмайна.
Давайте я задам вам ще питання. Коли держава і уряд в особі міністра фінансів, котрий тиждень готує все суспільство до ймовірного дефолту країни, для чого це? Кому цей цирк потрібен? Ви тоді визначтеся, ви дефолтуєте? Так дефолтуйте. Але не розпродавайте, тому що воно нічого не коштує. Ось вам відповідь. А як інакше? Коли держава повинна продавати активи? Коли вони коштують грошей, коли на них є попит.
Так може це і робиться для того, щоб продати своїм за безцінь?
Мені складно сказати. Важливо, щоб ми зараз правильно зрозуміли один одного, тому що може виявитися, що я проти приватизації. Ні, я за приватизацію. Я вважаю, що держава поганий менеджер. Це життя показало однозначно. Але я проти приватизації у той час, коли країна перебуває у дефолті. Я розумію, що є дефіцит бюджету, я розумію, що є проблеми. Але це їх не вирішить, тому що уряд все за безцінь розпродасть.
В аукціоні з продажу Одеського припортового брати участь будете?
Звичайно. А чому б і ні? Але я хочу подивитися умови конкурсу, коли вони вже їх пропишуть.
Тобто Ви не виключаєте, що Вас можуть і не допустити до аукціону?
Думаю, що так. Якщо ви пам’ятаєте, коли виписували умови приватизації української труби (газотранспортної системи, – «Главком»), там відзначили, що українці не можуть брати участь. Вгадайте з трьох разів, кого з українців вони мали на увазі, коли вони проштовхували це через парламент. Сам прем’єр приїжджав, тупотів ногами, кричав, що цей закон треба саме в цій формі провести.
Тому я кажу, що потрібно побачити умови продажу ОПЗ. Я не розумію, як вони мене можуть не пустити …
Прізвище впишуть в умовах. Жарт.
Може і впишуть: прізвище і рік народження, щоб вже точно, без всяких помилок.
У вас є оцінка, скільки цей об’єкт може сьогодні коштувати?
Мені складно сказати. Він весь у збитках. Що таке хімія, ви повинні розуміти. Згадайте, коли в 2010 році я скупив хімію (заводи, – «Главком»), вона практично не працювала. Зараз просто забули про це: вона працювала на 10% від потужності. Вона даром нікому … Чому продавали власники? Тому що свого часу, коли ціна газу була 50 доларів, це був для них бізнес, їх це влаштовувало. Коли ціна газу стала високою – це стало антибізнесом.
Є ще тема, яку тепер мусують в Адміністрації президента: скасування мораторію на продаж землі. Ваше бачення – землю потрібно продавати?
Я вважаю, що потрібно. Це моє переконання.
Кому: тільки резидентам чи іноземцям?
Все одно. Землю ти нікуди не вивезеш. Друге, я вважаю, що зараз у нас відбувається підміна. Земля все одно продається, тільки продається умовно – оренда, паї. Ви ж це знаєте не гірше за мене. Тобто, ринку немає зрозумілого, немає біржі і немає зрозумілої вартості, зрозумілих застав.
Коли ми говорили про приватизацію, Ви сказали, що не час. А для землі – час?
Дивіться, ви мені говорите про те, чи правильно продавати землю. Я кажу: так. Але, звичайно, під час кризи – немає.
Ви не виключаєте, що коли країна вийде з кризи, можливо, і Ви продасте свої активи?
Ну, це ж бізнес. Воно все продається, звичайно.
Який бізнес у вас зараз працює нормально?
Все працює, крім хімії. Хімію ми зупинили з однієї причини: тому що забрали наш газ, а тепер кажуть «купіть у нас газ». Тобто, купіть свій газ назад у нас. Ми це вже проходили з Юлею Володимирівною. Нас це абсолютно не лякає.
Як ви і вони будете вирішувати це питання?
Я не знаю. Вони що роблять? Ми от отримали листа від міністра сільського господарства: на Ostchem (холдинг, що об’єднує всі хімзаводи Фірташа, «Главком») з приводу того, що буде восени? Чи буде забезпечено (добривами) сільське господарство? Ми сказали: «Так, ми забезпечимо. Не переживайте, ми вирішимо цю проблему».
За рахунок чого, якщо підприємства стоять?
Подивимося. Все має свій початок і має кінець. Справа в тому, що ці роки, починаючи з 2010 і закінчуючи 2014 роком, уряд взагалі ніколи не думав про те, що потрібно держрезерв добрив, тому що це робили ми з власної ініціативи. Тобто, запасалися і «тримали» обсяги для сільського господарства.
Але у нас є деяка інформація, що це не просто боротьба зі мною і з заводами. Під цей шумок вони хочуть скасувати (імпортні) мита для російської хімії. І вже по парламенту ходять «ходуни» з пропозиціями. Я ж не живу в космосі. Скажімо так, вже на другий день стає зрозуміло, що там відбувається.
Вони хочуть запустити російську хімію на внутрішній ринок. Чому? Тому що порахували, що можуть заробити на сезоні десь 150-200 млн доларів. Завдяки тому, що я (хімзаводи Ostchem) буду стояти. Якщо почнеться великий дефіцит, вони знімають мита, російська селітра і хімія стає конкурентною. Так вони домовляться з трьома-чотирма виробниками російськими, не буду їх називати, які дадуть їм заробити через якусь компанію «роги і копита». От і все. Їм наплювати: чи працюють заводи – чи не працюють, платяться гроші в бюджет чи ні, це їх взагалі не стосується.
Ви щиро вважаєте, що тема «відкрити ринок для Росії» пройде сьогодні в парламенті?
Якщо вони не самогубці, то не повинні цього робити. Але вони здатні: напевно, виправдають цю історію тим, що треба рятувати сільське господарство.
Давайте тоді відверто. Хто конкретно лобіює сьогодні скасування мит?
Я не хочу зараз говорити. Але ми знаємо.
Оцініть останні невигідні Вашому бізнесу пертурбації на ринку газу. Ваші облгази показують мільярдні збитки. Це спроба загнати вас у невигідну позицію і почати якісь торги?
Вони не мене заганяють, вони цілу систему гроблять. Ось ми чистили, чистили ці облгази (від боргів). Вже стовідсотковий збір (зі споживачів, – «Главком») грошей був, все було добре. Зараз вони за минулий рік зробили в облгазах 2,5 млрд гривень збитку, цього року матимуть 5,5 млрд гривень в мінусі. Тобто, коли говорить уряд про те, що підняли тарифи і Фірташ винен, то це абсолютна неправда, з тієї причини, що нам (тарифи за послуги облгазів) нічого не підняли.
На суді у Відні Ви давали свідчення про те, що навесні минулого року Ви з Порошенком і Кличком домовилися про формат участі у виборах. Там же Ви не без задоволення констатували, що все закінчилося, як потрібно: «Порошенко став президентом, а Кличко мером». Порошенко зараз різко спростовує ці заяви і говорить, що Ви під присягою збрехали? Так хто, власне кажучи, бреше? І розмовляли Ви з президентом після цього?
Я відповім просто: я не розмовляв після виборів ні з президентом, ні з ким.
Тоді розкажіть детальніше про цю зустріч. Ваша версія …
Я не буду відповідати на це питання. Ми вже стільки про це наговорились, що я не хочу.
І все ж, Дмитре Васильовичу, президент звинуватив Вас у наклепі. Публічно. Ви отримували якісь офіційно оформлені претензії від Адміністрації президента чи, може, на Вас уже подали в суд?
Поки ще ніхто нічого не надсилав.
Хоча б якісь деталі озвучте. А то виглядає так, що Ваші недомовлені одкровення Ви використовуєте для шантажу влади.
Мені не треба ні в чому виправдовуватися. Дивіться, це взагалі був суд, це не стосувалося ні журналістів, нікого. Просто суд вимагав публічності, і ви це чули, от і все.
При розгляді свідчення Кличка в суді були закритими. Скажіть, Кличко підтверджував факт зустрічі?
Якщо вони були закриті, то як я вам можу про це сказати. Чого Ви зараз від мене чекаєте?
На цій зустрічі були досягнуті домовленості, і насправді, Порошенко, Кличко, Яценюк отримали владу. І ось сьогодні і президент, і прем’єр стверджують, що деолігархізація – важлива частина наших реформ. Хто прийде на місце українських олігархів?
Ви знаєте, я вважаю, що взагалі це колосальна помилка. Будь-яка нормальна людина повинна консолідувати всіх навколо себе, а не воювати на два фронти. Я вважаю, що потрібні правила … 20 з чимось років були правила гри, ми жили за цими правилами. Так чи ні? Намалюйте нові правила і скажіть: так, з 1 січня 2016 ми всі живемо так. І тоді все буде чесно.
Я намагаюся сказати, що сьогодні немає перемоги на війні, вже соціологія показує, що населення втомилося …
Значить, потрібно придумати перемогу на іншому фронті?
Якщо не буде іншої війни (з олігархами, – «Главком»), то постане питання, хто винен у тому, що відбувається?
З Кличком підтримуєте стосунки? З Відня Вам видно, як мер керує Києвом?
Ну, ми спілкувалися з ним, звичайно.
Ну, Ви можете якось оцінити його успіхи за рік, нові вибори вже восени?
Подивимося, як люди проголосують.
А Ви б проголосували, у вас же теж є право голосу?
Я буду голосувати. Я живу в Києві і буду голосувати за мера.
Ви самі себе вважаєте опальним олігархом, у якого намагаються відбирати активи, бізнес?
Я думаю, що олігархи сидять там, на Грушевського.
Я думаю, що олігархи сидять там, на Грушевського. Тому що, якщо я правильно розумію, що таке олігархізація, то це використання влади? У мене немає ніякої влади.
Олігархи сидять тільки на Грушевського чи на Банковій теж?
Можна і на Банковій, не питання. Просто ви зараз мене з урядом в дискусію включаєте.
Ви можете назвати конкретних олігархів в Кабміні?
Напевно, перший – Яценюк, а далі за списком. Я не хочу зараз заглиблюватися, бо потім треба один одному щось доводити. Але якщо ми вже підемо далеко, то я їм чітко покажу: де, хто і як. Якщо вони захочуть поговорити, ми поговоримо. Тому що одна справа з трибуни заявляти, інша справа – розбиратися.
От якщо така ситуація – криза, реформ немає – Ви не очікуєте переформатування коаліції, зміни прем’єр-міністра. Ваш друг і компаньйон Іван Фурсін (нардеп з групи Єремєєва «Воля народу») говорить, що у Верховній Раді все-таки гряде переформатування.
Я не знаю, що очікується, але я впевнений у тому, що це треба робити. Потрібно переформатувати Кабінет Міністрів. Потрібно перезавантаження – інша коаліція, яка буде за Україну, а не роз’єднувати країну. Це важливе питання. Цей уряд себе вже показав, очікувати від них нічого.
Ви бачите можливість переформатування у нинішньому парламенті чи потрібні дострокові вибори?
Звичайно, краще пройти легким шляхом – не йти на вибори. Але якщо це неможливо так, то, звичайно, я б радив … моя пропозиція була б – іти на вибори. І все ж пройти ще раз цей шлях, нехай він буде важкий, хворобливий.
В українських ЗМІ з’являлася інформація, що Ви у Відні влаштовували зліт для українських олігархів. І ось на цій зустрічі вирішувалося питання дострокових виборів. Чи була така зустріч і хто прилітав до Вас?
Ні це не правда. Це вже міф і якась нісенітниця. Навіщо комусь кудись їхати, якщо ми, як Федерація, заявляємо про те, що цей уряд треба міняти. Питання: як? Щоб зробити новий уряд, потрібна коаліція. Ваше попереднє питання правильне, тому я і кажу, що якщо можна пройти малою кров’ю, і щоб коаліція з тих депутатів, які є сьогодні в парламенті, переформатувалася, не важливо, хто – це було б правильно. Але якщо ні, то краще піти на вибори ще раз.
Яценюк сам повинен тоді подати у відставку, у нього є імунітет.
Він не подасть. Ви знаєте, це людина, яка сама не піде. Я думаю, що ви будете довго його звідти витягати.
І президент ось тиждень тому пообіцяв, що не чіпатиме його. До осені так точно.
Знаєте, я вважаю, що кожен грає свою гру і вичікує потрібного моменту. Але насправді, програє країна. От мені здається, що зараз розмова повинна йти не про те, хто з ким об’єднується. Треба зараз робити історію, коли немає ворогів. Всі об’єднуються заради одного – заради майбутнього …
А якщо більш конкретно. Хто, на Вашу думку, міг стати тим прем’єром, який і об’єднав би країну?
Я не хочу коментувати це питання.
Така людина є в Україні?
Я тільки одне можу сказати, точно вважаю, що варяги – не наші союзники. Повинні будувати свої. Я вважаю, що це помилка.
Тобто, Саакашвілі в Одесі – це помилка?
В принципі, це неправильно. У нас 45 мільйонів населення, дуже освічена країна, достатньо тямущі люди. Слава Богу, до цього часу ми якось країну будували. У нас були хороші показники. Тобто, ми – не найбожевільніші. Я не знаю, навіщо потрібно з 2-мільйонної Грузії везти людей, які повинні тут покерувати. І друге, вибачте мене, це ще неоднозначна ситуація, які там (в Грузії, – «Главком») були реформи. Але я не хочу зараз влазити в грузинські справи, тому що я їх не знаю. Однозначно те, що країну повинні будувати свої.
Але варяги – це не тільки Саакашвілі і грузини, є і Яресько, яку теж час від часу пророкують у прем’єри?
Звичайно. Я кажу, в принципі.
Добре, чи є в нинішньої коаліції люди, які могли б ефективно замінити Яценюка?
Напевно, є. По-перше, ми зараз говоримо про те, хто потрібен, а по-друге, чи проголосує парламент і чи буде під нього більшість. А по-третє, зараз знову чітко розділена політична палітра. Ми знову стали: умовно Партія Регіонів і Блок Тимошенко, ну, по суті, ми ось вийшли сьогодні на той же самий процес (що і до виборів 2009 року – «Главком»).
Чи бачите Ви зараз у парламенті спроби зробити широку коаліцію «без ворогів», як Ви висловилися?
Поки не бачу, тому що ніхто не хоче стати першою людиною, яка розвалить коаліцію.
Чи можна назвати Юлію Тимошенко сьогодні вашим союзником, хоча б ситуативним?
З чого ви взяли, що вона союзник? Ось точно: кого-кого, а її … (сміється)
Вона в критиці уряду досягає успіху не менше Вашого. Плюс до всього, тепер вона частий гість на «Інтері» …
У нас все дуже просто: я в інформаційну політику «Інтера» точно не втручаюся. Я взагалі не керую цим каналом. Друге, щоб ви розуміли, для нас дуже важливо, щоб (на каналі) були всі, щоб кожен сказав своє.
Вчора стало відомо, що «Інтеру» продовжили ліцензію на 7 років. Чи були ризики того, що не продовжать?
Ви ж бачили, що відбувалося. Ви вважаєте, що замість «Інтера» повинно транслюватися «Малятко»? Це всерйоз розглядалося … Вдумайтесь. По-перше, про що йшла мова? Це ж не видача нової ліцензії, це продовження виданої раніше ліцензії. Спочатку була купа попереджень надуманих, потім їх зняли із зрозумілої причини, тому що ми пішли в суди. Вони зрозуміли, що програють.
На суді Ви відкрито заявили, що використовували «Інтер» для політичної підтримки відомих кандидатів у президенти. Але це ж прямо суперечить законодавству України.
Все має якусь юридичну площину. Зараз цим займалася прокуратура, вона нічого не знайшла. Якби там щось було … Ми що, дали комусь більше реклами, ніж вони заплатили? Ми нічого не порушили.
Нацбанк вирішив остаточно поховати банк «Надра». Скільки Ви були готові влити в нього і скільки від Вас вимагав НБУ?
Ми дали повністю все, чого від нас хотів Нацбанк. Вони не прийняли програму, нам негласно сказали, що вся справа в МВФ, із зрозумілих причин …
28 травня італійська Intesa Sanpaolo повідомила про розірвання договору продажу 100% акцій цього банку компанії, підконтрольній Вам. Чому зірвалася покупка?
А навіщо? Ми самі відмовилися. А сенс, якщо у нас «Надра» забирають? Навіщо? Ми ж думали … Коли був «Надра», ми мали програму розширення і хотіли купити ще «Правекс», і об’єднати два банки. Коли забрали «Надра», навіщо тоді «Правекс»? Кому він потрібен?
Як Ви бачите Ваше майбутнє? Зараз у Вас хороший, новий офіс, прекрасне життя тут, в Австрії. У той же час керівництво України робить все, щоб Ви ніколи не повернулися в Україну.
Звичайно, прекрасний офіс, Відень – гарне місто. Якби я всього цього хотів, то я би знайшов мільйон причин тут жити. Але якщо ви помітили, я живу в Україні. У мене немає іншого паспорта, крім українського. У мене мама як жила в селі, так і живе. Це можна поїхати і перевірити. Мої діти як навчалися в Києві, так і навчаються. Мало того, коли дружина починала говорити про те, що давай, ти тут, і діти будуть тут. Я сказав: ні. Чому? Тому що мої підлеглі, які працюють зі мною, почали говорити про те, що, можливо, і ми якось вид на проживання отримаємо. І я відчув, що якщо я б своїх забрав, а комусь розповідав, що він повинен жити по-іншому, то це буде не щиро. Хоча, в принципі, всі розуміли, що я не за власним бажанням тут сиджу. І я сказав: ні, всі в Київ. Я дітей назад відправив. І все: вони вчаться у школі. Тобто, для мене Україна – це дуже важливе місце. Мене не збуджують красиві офіси, будинки. Я люблю приїхати, десь відпочити, потусуватися, як усі люди, але мені комфортно вдома. Моя вся філософія була, що все, що я заробляю, я закопую в Україну.
Коли ж Вас чекати в Україні? Або поки не вляжуться всі справи …
Ми сильно зав’язані сьогодні на кримінальній справі в Австрії. Для мене це життєво важлива тема. І я борюся за неї. І як би там хто не спекулював, що я боюся приїхати додому, – це все нісенітниця. Ніхто нікого не боїться. Є одне питання: мені треба виграти справу. Я її ще до кінця не виграв, ми поки тільки виграли суд, але ще буде апеляція.
Але ж суддя ж сказав, що Вам повертають паспорт, Ви можете виїхати.
Паспорт мені дали, я можу їхати. Але є одна проблема, адвокати вважають, що поки ми не отримаємо письмове рішення, поки ми його не розберемо, що там суддя написав, – не треба нічого робити.
Ось Генпрокурор Шокін говорив, що буде Вас зустрічати з квітами.
Я радий, спасибі йому. Я тоді візьму шампанське з собою і шоколад. Якщо він мене з квітами, я – з шампанським і з шоколадом приїду.
Напевно Ви спілкуєтеся з людьми з оточення глави МВС і Генпрокурора. Що Вам кажуть: «Не варто Вам, Дмитре Васильовичу, поки їхати в найближчі кілька років» або «Почекай трохи»?
Ніхто нічого не говорить. Одні просять: приїжджай, якнайшвидше. Але це соратники, друзі. Вони вважають, що треба їхати додому. Інші вважають, що є небезпека якась …
А Ваші відчуття? Ось приїхали и в Бориспіль і …?
Я думаю, що вони не дуже тут мене вдома чекають, якщо чесно. Я думаю, що для них … У певний період до суду вони поводили себе досить акуратно. А от коли побачили, що екстрадиції немає, тут у них загорілась пожежа, і вони вже почали вибивати все, що можна вибити. Тобто, дуже їм не хочеться, щоб я їхав додому.
Є ще одне питання, яке не можна не поставити. На нього чекають відповіді вболівальники київського «Динамо». У цих умовах Ви будете підтримувати команду й далі?
Так, буду. Я вважаю, що правильно, а чому ні? «Динамо» стало чемпіоном, виграло Кубок України. Це клуб з історією, його треба підтримати. Дехто намагався угробити клуб, воювали з ним, не буду називати, хто. І в той момент, коли до них боялися навіть підійти на гарматний постріл, я сказав: «Так, я буду підтримувати».
Суму спонсорського контракту назвете?
Ні. Спасибі.